Він закликав депутатів усіх рівнів подарувати радість спілкування людям, що живуть з інвалідністю
Голова Чернівецької
обласної ради Іван Мунтян запросив на каву чоловіка на візку. Про це він
повідомив на своїй сторінці у соцмережі. Він також закликав депутатів усіх
рівнів подарувати радість спілкування людям, що живуть з інвалідністю.
«У
Кам’янці, де я живу, запросив учора в кав’ярню людину на візку. Сашу зустрічаю
часто, вітаємося, завжди перекидаємося кількома словами. А вчора я запропонував
йому випити разом кави. Чесно кажучи, не очікував, що це настільки важливо – і
для нього, і, як виявилося, для мене.
Саша Малофій – мій одноліток, інвалід дитинства. Він доволі мобільний – майже щодня буває в центрі села, регулярно відвідує церкву. Але, виявляється, за два роки, відколи тут відкрилося кафе «Сонет», жодного разу в ньому не був. А сюди сотні людей щодня заходять!
Ми їли піцу, розмовляли про все на світі. Спілкувалися як давні приятелі, зверталися одне до одного на ім’я. Саша розпитував про Майдан, говорили про роковини трагічних подій. Цікавився моєю поїздкою до США. Розповідав про особисте, про проблеми людей, які позбавлені можливості ходити власними ногами, про духовне. Я відповідав на Сашині запитання. Обговорили те, що в нашій місцевій церкві немає пандуса. І що якби пандус був – туди б приходили люди на візках, бо вони хочуть приходити і молитися, але бояться обтяжувати інших своєю безпомічністю. Я дав обіцянку профінансувати облаштування пандуса на вході до церкви. Також вирішив пошукати для Саші новіший візок.
Це спілкування – надзвичайно потужний досвід для мене. І, сподіваюся, що це приємність для Саші. Караю себе лиш за те, що не зробив цього раніше.
Спілкування – це необхідність. Після вчорашнього вечора можу сказати, що не лише люди з інвалідністю бувають обділені спілкуванням. Це ми, не спілкуючись з ними, обділяємо себе.
Я пропоную кожному, хто має таку можливість – а насамперед депутатам усіх рівнів, запросити на каву людину з інвалідністю. Подумайте, що на його місці міг би бути будь-хто. Запросіть. Повірте, це взаємна потреба», – написав політик.
Нагадаємо, після інциденту в львівському ресторані, з якого вигнали чоловіка з ДЦП, українці запрошують друзів з особливими потребами на каву. Так, нещодавно журналістка «Чернівецького променя» Юлія Задорожняк також взяла участь у цій акції.
Саша Малофій – мій одноліток, інвалід дитинства. Він доволі мобільний – майже щодня буває в центрі села, регулярно відвідує церкву. Але, виявляється, за два роки, відколи тут відкрилося кафе «Сонет», жодного разу в ньому не був. А сюди сотні людей щодня заходять!
Ми їли піцу, розмовляли про все на світі. Спілкувалися як давні приятелі, зверталися одне до одного на ім’я. Саша розпитував про Майдан, говорили про роковини трагічних подій. Цікавився моєю поїздкою до США. Розповідав про особисте, про проблеми людей, які позбавлені можливості ходити власними ногами, про духовне. Я відповідав на Сашині запитання. Обговорили те, що в нашій місцевій церкві немає пандуса. І що якби пандус був – туди б приходили люди на візках, бо вони хочуть приходити і молитися, але бояться обтяжувати інших своєю безпомічністю. Я дав обіцянку профінансувати облаштування пандуса на вході до церкви. Також вирішив пошукати для Саші новіший візок.
Це спілкування – надзвичайно потужний досвід для мене. І, сподіваюся, що це приємність для Саші. Караю себе лиш за те, що не зробив цього раніше.
Спілкування – це необхідність. Після вчорашнього вечора можу сказати, що не лише люди з інвалідністю бувають обділені спілкуванням. Це ми, не спілкуючись з ними, обділяємо себе.
Я пропоную кожному, хто має таку можливість – а насамперед депутатам усіх рівнів, запросити на каву людину з інвалідністю. Подумайте, що на його місці міг би бути будь-хто. Запросіть. Повірте, це взаємна потреба», – написав політик.
Нагадаємо, після інциденту в львівському ресторані, з якого вигнали чоловіка з ДЦП, українці запрошують друзів з особливими потребами на каву. Так, нещодавно журналістка «Чернівецького променя» Юлія Задорожняк також взяла участь у цій акції.
У Кам’янці, де я живу, запросив учора в кав’ярню людину на візку. Сашу зустрічаю часто, вітаємося, завжди перекидаємося ...
Опубликовано Іваном Мунтяном 21 февраля 2016 г.