Фото: versii.cv.ua
Ексклюзивне інтерв'ю видатного буковинського краєзнавця – телеканалу «Чернівецький промінь»
Реклама
На 88 році життя зупинилося серце відомого буковинського краєзнавця, письменника, художника, майстра народної творчості Івана Снігура.
Його унікалька колекція налічує сотню тисяч експонатів. Протягом 20 років він намагався створити на її основі музей Чернівців, проте владники досі так і не спромоглися виконати його бажання.
Останніми роками Іван Назарович майже не спілкувався з журналістами, та нещодавно зголосився зустрітися зі знімальною групою «Чернівецького променя». На жаль, це інтерв'ю стало для нього останнім.
Публікуємо окремі цитати із нашої розмови, в якій видатний митець заповідав ніколи не відкладати свої плани на потім, адже кожна мить може бути останньою.
Про те, як з’являється культура
Культурна спадщина з’являється не одразу. Для цього має минути сотні років. Культура – це дуже тонка річ, яка виходить із душі і залежить від того, наскільки освічена людина.
Приміром, молодь часто вживає слово «пацан» чи «пацанка». Ви знаєте, що насправді вони означають? Це підлі слова, які походять від єврейського слова «поц» (з ідіш – чоловічий статевий орган). Тобто це бидло. І, якщо у тата вища освіта і вживає таке слово до своїх дітей, я з ним не розмовляю. І таких слів дуже багато. Потрібно добре знати, що вони значать, адже інакше культуру не побудувати.
Троянди від Параджанова
Ми довгі роки були знайомі з Параджановим. Коли він приходив до нас у гості, приносив букет троянд. Усі копійки до останньої віддав, навіть не залишив грошей доїхати додому. Ми йому дали на дорогу, то він потім одразу вислав. Від душі він був щедрою людиною.
«За своє життя взяв майже 8 тисяч інтерв’ю»
Я пройшов усю Буковину – усі стежки та дороги. За своє життя взяв майже 8 тисяч інтерв’ю. Навіть, коли сидів у в’язниці, знаходив там істориків, учених. Завжди було з ким поспілкуватися.
Дуже шкодую, що так і не отримав вищої освіти. Проте не здавався. Коли навчався у Ленінграді, все одно готувався. Цілий день працював на станції, а ввечері на заняття. Вже тоді займався колекціонуванням. Завжди намагався все вивчити досконало. Найбільше цікавила література про Тараса Шевченка та історію Чернівців. Виявив, що багато чернівецьких книг в Ленінграді здавали у макулатуру. Звідти я привіз такі видання, які тут ніколи би не дістав.
«Ще 20 років тому просив у влади створити на основі моєї колекції музей Чернівців»
Моя колекція складає сотню тисяч експонатів. І це ще не все, адже дуже багато втратив. Приміром, у Садигурі знайшов фаетон, на якому возили панів. А у Карпатах натрапив на станок, на якому гуцули робили... дітей. 84 дитини на ньому було зроблено. Я єдиний, хто бачив його. Для етнографії це взагалі унікальне явище.
Ще 20 років тому у своєму заповіті я попросив на підставі моєї колекції створити музей Чернівців. І 20 років то все тягнеться. Як тоді обіцяли, так і донині обіцяють.
«Стільки написав, що певно вже ніколи не буде видано»
Чоловік п’є-їсть, але серце так само просить знань. Для мене це проблема, але я вирішую її легко – я пишу. В мене багато книжок вийшло, зараз, до Нового року, готуються ще чотири. Стільки написано, що певно вже й ніколи не буде видано.
«Не відкладайте зустрічей, бо може бути вже запізно»
Якщо ви домовляєте про зустріч з літніми людьми, не відкладайте. В мене було кілька разів таке, що я на один день прийшов запізно. То закон природи. Приходьте за першої можливості, бо можете вже не встигнути.
Спілкувалася Світлана НОВИЦЬКА, «Чернівецький промінь»
Більше дивіться 12 та 19 жовтня у випусках передачі «Школа виживання» на телеканалі «Чернівецький промінь».
