Фото: ombudsman.gov.ua

Це встановила моніторингова група національного превентивного механізму (НПМ) у складі представника Департаменту з питань реалізації національного превентивного механізму Секретаріату Уповноваженого Ірини Сергієнко, регіональних координаторів взаємодії з громадськістю Уповноваженого у Чернівецькій і Закарпатській областях Богдана Бойка та Олега Григор’єва, яка здійснила моніторинговий візит до Нижньо-Станівецького психоневрологічного інтернату Чернівецької області.

Про тотальне фізичне обмеження в інтернаті свідчать приміщення денного перебування з дерев’яними ґратами на вікнах, у якому більшу частину дня тримаються підопічні, заґратовані металеві клітки на території інтернату, кімната для ізоляції у житловому корпусі без освітлення з лавкою та клозетною чашею зі слідами випорожнень. Навіть двері житлових кімнат обладнані замками та петлями для навісних замків.

 

«В інтернаті відбувається катування холодом. Людей щоденно закривають у холодному приміщенні, де тільки лавки для сидіння. А якщо хочеш полежати, будь ласка, на лавці або на підлозі, – констатує Богдан Бойко. – Навіть води попити не можна, оскільки каструля з водою стоїть ззовні і про це треба просити персонал».

Крім того, моніторингова група зазначила, що серйозним порушенням є неналежне надання медичної спеціалізованої допомоги особам з розладами психіки (неадекватне лікування психічних захворювань, відсутність госпіталізації до психіатричної лікарні, формальне проведення поглиблених медичних оглядів, відсутність будь-яких реабілітаційних заходів тощо).

«Підопічні, які були зачинені в ізоляторі, з 2006 року жодного разу не були у лікарні, адже для персоналу зручніше закрити підопічних, аніж призначити адекватне лікування чи відвезти їх до психіатричної лікарні», – зазначає Ірина Сергієнко.

Люди проживають тут у переповнених кімнатах, які не облаштовані необхідними меблями та інвентарем. Ліжка розміщені впритул одне до одного. Порушуються санітарно-гігієнічні норми: у підопічних брудні рушники, поруч пляшки з випорожненнями.

 

 

«Найбільше вразило те, що соціальний працівник, яка є опікуном для 150 підопічних, за мовчазною згодою директора інтернату витрачала кошти без відома підопічних. Тільки за півроку було витрачено майже чверть мільйона гривень особистих коштів підопічних на цигарки (купували дорогі Мальборо, Бонд тощо). Закуповували на пенсійні кошти підопічних електрообладання та комп’ютерні аксесуари за завищеними цінами, – говорить Олег Григор’єв. – А решту коштів витрачали на бензин (по 3-7 тис. грн щомісячно) та на передплату періодичних видань (1,2-1,5 тис. грн за півріччя)».