За словами журналіста, жоден митник не візьме хабар без дозволу керівника митниці
Євген Плінський уже п’ятий рік працює спеціальним кореспондентом Департаменту журналістських розслідувань телеканалу «1+1». Останні два роки він багато уваги приділяє темі як незаконного ввезення товарів, так і вивезення з території нашої держави.
Усі знають, що контрабанда в Україні є, але зсередини це явище мало хто досліджує. Економічні збитки держави від цього величезні, а, отже, про це треба говорити і детально розбирати. Тільки публічний розголос цих схем зможе їх зламати.
Чернівецька митниця потрапила в поле мого зору декілька місяців тому. За своєю структурою контрабандні схеми на ній майже нічим не відрізняються від, наприклад, схем на Львівській або Волинській митниці. Але тут своя специфіка щодо асортименту товарів. Якщо на Волині основним об’єктом контрабанди є здебільшого побутова техніка та автомобільні запчастини, то Буковина – це головні ворота нелегального ввезення товарів легкої промисловості, тобто одягу, взуття, тканин.
Усього два дні тому на митному посту в Порубному спіймали на хабарі начальника зміни. Що в цій ситуації потрібно зрозуміти? Митний пост – закрита, режимна територія. Уся діяльність митника там перебуває під постійним контролем. Є інспектори, старший інспектор, старший зміни, начальник зміни — усі вони учасники однієї системи. Якщо хтось один бере хабар, то про це знають усі, тож коли митник приймає хабар, то він не боїться покарання. У випадку, коли отримання неправомірної вигоди не санкціоноване керівництвом митниці, то його одразу затримають свої ж. Тому митник ніколи не візьме хабар без дозволу керівників. Якщо він його бере, то обов’язково передає частку нагору. Тобто, коли митник вимагає хабар – це стовідсотково розпорядження його керівництва.
З іншого боку — хабарі саме на митному посту беруть за невеликі партії. Розрахунок за масштабні схеми контрабанди завжди проходить за межами посту, між людьми, які не мають стосунку до митниці. Тому неможливо спіймати митників на отриманні хабарів за велику партію товару. Митник на посту – лише інструмент збору грошей, але ніяк не організатор схеми. Тож те, що відбулося під час затримання Музичука – «показуха», яка може бути складовою внутрішніх „розборок” на митниці або просто відпрацюванням «шуму» в ЗМІ.
Запам’ятайте, без санкції керівника митниці, жодна контрабандна схема на жодному посту — неможлива. Тому проблему треба шукати у чиновницьких кабінетах, а не на постах.
Є дуже «бородатий» анекдот про те, як митник і маг Девід Копперфільд дивували один одного зникненням на митному посту залізничних вагонів. Виявляється, є місце, де цей трюк провертають постійно. Ним виявилася Чернівецька митниця, на якій, наче у фокусах, одні товари перетворюються на інші, водночас стають у рази легшими.
Вирішило якось ТОВ «ОРАНЖ ТЕКС» (Код: 40708977) придбати у турецької фірми «NURMET ITHALAT IHRACAT» трохи товарів легкої промисловості – сорочок, курток, футболок, усякої всячини на цілих 62 007,84 доларів США, і вагою 23 283,70 кг. 3 липня 2017 року компанія ці товари купила, про що свідчить інвойс (документ, що надає продавець іноземному покупцеві) нижче.
Залишаючи економічну зону ЄС, товар оформили згідно із заявленими в інвойсі даними: куртки, футболки, сорочки, взуття – усього 35 найменувань, загальною вагою 23 283,70 кг. Про це свідчить декларація Т1.
Ось далі починаються чудеса містифікації. За «стометрівку» між Румунією та Україною понад 23 тонни товарів легкої промисловості вартістю 62 тисячі доларів США, перетворилися у «плити ДСП для будівельних робіт» вагою 15 048,00 кг і вартістю всього 4 852,93 доларів США. Цікаво, що на шляху перетворення одного товару в інший, також змінились як одержувач вантажу, так і відправник.
Усі ці трансформації добре видно в митній декларації Д-2, згідно з якою на Чернівецьку митницю прибув саме цей товар.
Єдине, що залишилося у цій схемі незмінним, номерний знак автомобіля (СЕ8118ВН / СЕ5813Х), який вивіз з румунської митниці один товар і того ж дня ввіз в Україну зовсім інший.
Питання заниження ваги вантажу вирішити складніше, але теж реально. Для цього, за наявною у мене інформацією, на митному посту «Порубне» ваговий комплекс вже давно «зламаний», тому вагу, вказану у фіктивних документах, приймають як достовірну.
Загалом, це давно відома схема мінімізації митних відрахувань і ухилення від сплати податків, шляхом підміни документів між пунктами пропуску ЄС з Україною за безпосередньої участі співробітників митниці. Розмитнити 4 тонни ДСП у десятки разів дешевше, ніж 23 тонни курток і сорочок. Скільки саме Чернівецька митниця бере за цю схему невідомо, але те, що її провертають регулярно – факт.
До речі, фірма-одержувач вантажу ТОВ «ТАЙРОН ГРУП» (Код: 40534427) фігурує в одній із кримінальних справ як «прокладка» із формування фіктивного податкового кредиту для компанії ТОВ «НІК-Електроніка» (Код: 33401202), яка є одним із ключових постачальників електролічильників для «Чернівціобленерго» та «Київобленерго». Цілком можливо, що ці «випадкові» збіги допоможуть правоохоронцям вийти на організаторів схеми.
Загалом я дивуюся з європейських митників. Вони відстоюють економічні інтереси своїх країн, вантажі зважують, документи перевіряють, час витрачають. Замість того, щоб про себе подумати, гроші на свою відпустку заробити, вони ще й українських колег підставляють!
