Фото: weche.info
На думку Світлани Крюкової, Чернівецький університет мав би стати закладом, де навчаються діти усієї політичної еліти України
Перший заступник головного редактора видання Страна.UA Світлана Крюковаподілилася своїм враженнями після візиту до Чернівців. На її думку, якби влада хотіла докласти невеликих зусиль, із ЧНУ можна було би зробити український Гарвард.
«Добу під враженням. Повернулася з Чернівців у приємному здивуванні від чуда, яке зберігає це славне місто. Я ніколи такого не бачила. Уявіть: університет 1875-го року побудови – в самому центрі. Еклектика. Імперська велич, оточена затишним містом. Культурна спадщина ЮНЕСКО. Я не вчилася тут, але можу тільки уявити, як ця захоплива споруда впливає на свідомість студентів. Які думки і цілі формують уяву в такій обстановці. Як міцніє почуття власної гідності. От би побудувати університет західного зразка в такому будинку, подумалося мені», – ділиться враженнями журналістка.
Водночас, пані Світлана зізнається, що була здивована, коли дізналася, що випускниками університету є кістяк «Народного фронту». На її думку, ЧНУ, звісно, не загинається, але він перебуває на периферії, не помічений ніким – неймовірний, але звичайний, далеко не найпрестижніший серед української еліти. Своїх дітей буковинські депутати з «Народного Фронту» відправляють вчитися за кордон.
– Я ходила під арками цього прекрасного
комплексу та міркувала: а що якби лідери держави відправили на навчання до
цього вишу своїх дітей? А зекономлені на лондонських коледжах гроші інвестували
в систему освіти одного конкретного університету. Це сотні мільйонів євро, які
осіли в економіках інших держав. Зробили б з нього іміджевий експеримент. Чудо
одного покоління. Уявіть собі заголовок новини: «Дочки президента вступили до
Чернівецького університету і переїжджають до Чернівців». І коротке інтерв'ю
першої леді про те, що «ми з чоловіком хочемо кращу освіту для наших дітей,
саме тому обрали культове місце. Це краще за Лондон. І це – Україна. Мої діти
вдома», – пише Світлана Крюкова.
На її думку, знайшлися би тоді зо десять батьків, які б «убилися об стінку», аби запросити до такого вишу британських або австрійських професорів і дотягнути систему освіти до кращих міжнародних стандартів.
– Щоб пишатися і показувати своє, українське. Щоб сюди поїхали діти австрійців, німців і поляків, а не ми до них. Щоб важливі спогади юності асоціювалися у них з цими стінами, а не з будівлями Гарварда. Щоб вони цілодобово зависали в українських бібліотеках, а не в британських, – розмірковує пані Світлана.
У такому разі, на думку журналістки, все закрутилося б навколо Чернівців. У місті швидко збудували б аеропорт та почалася би навала туристів. Одного такого університету, за умови правильної «розкрутки» було би досить, щоб зробити рекламу країни на весь світ.
– І у нас для цього все є. Але ні. Діти еліти навчаються у британських, швейцарських, німецьких і французьких ВНЗ. Не допоміг навіть прем'єр-міністр від «Народного фронту» Арсеній Яценюк, до слова, теж випускник Чернівецького університету. Але ж він міг зробити що завгодно, щоб прославити свою альма-матер. Він міг би більше взагалі нічого не робити – тільки це. Щоб запам'ятатися чимось, крім кулі в лоб, – резюмує Світлана Крюкова.
