Фото: Валерія Дмитрука
Подорож Валерія Дмитрука тривала 18 днів, він проїхав 800 км
Майже щодня Валерій Дмитрук пересувається містом на своєму велосипеді. А от велотуризмом захопився два роки тому. Завдяки спеціальній туристичній компанії, яка розробляє маршрут велоподорожей, влаштовує переліт і харчування, минулого року відвідав Грузію. А цьогорічну відпустку вирішив зробити більш екстремальною – і об`їхав на велосипеді Ісландію. - Із київського аеропорту наша група туристів прилетіла у місто Рейк’явік – столицю острова. Перше, що вразило, - клімат: температура повітря сягала всього 12-14 градусів (і це у липні!), туман, майже постійно дощ і сильний вітер… - розповідає веломандрівник. – І хоча вже у перший день змок до нитки, побачив, що таке полярна ніч: о другій годині ночі на вулиці було світло. Зрозумів, що на цьому острові буде ще багато цікавого!
Мандрівку ускладнювали погодні умови. За день у дорозі штормові штани і куртку можна було викручувати, кросівки не встигали просохнути до ранку. Ночували туристи у наметах, які возили у багажниках своїх велосипедів. Сніданок і вечерю готували на газовому балоні (вогнище розпалити неможливо – в Ісландії зовсім немає дров!). Щодня долали по 60-70 кілометрів, шлях ускладнював холодний зустрічний вітер. Проте вже через три-чотири дні повністю акліматизувалися, звикли насолоджуватися краєвидами під дощем.
Майже вся Ісландія, за словами Валерія, - це пустка, поросла мохом. Якщо де-не-де є деревце, то його спеціально вирощують люди. Бачили невеличкі ягідники – дикі ягоди, схожі на наші чорниці, ніхто не збирає. Так само місцеві жителі не збирають підберезовиків. А Валерій навіть варив із них суп!
Продукти тут привозні, тому коштують на 15-20% дорожче, ніж у Європі. Місцеве – тільки молоко.
- Ісландців усього 230 тисяч. Людей справді на острові мало, більше – туристів. Місто – це 10-20 невеличких хатинок, магазин і заправка, - продовжує Валерій. – Очевидно, через нестачу людей, у магазинах вже працюють 12-14-річні діти. Проте майже всі ісландці їздять на джипах із великим кузовом. І, до речі, цілком задоволені своїм життям. Хоча, як нам розповідали місцеві жителі (вони всі добре володіють англійською!), їхній президент хворий на дислексію, через що погано розмовляє. А парламент нині складається з рок-музикантів та анархістів.
Загалом 18-денна поїздка обійшлася чернівчанину у майже дві тисячі доларів. Та ці гроші – ніщо, порівняно із враженнями, які він отримав.
- Те, що бачиш з велосипеда, ніколи не побачиш з вікна автівки, - каже Валерій Дмитрук. – Це екстрим, відчуття єдності з природою, яскраві емоції і живе спілкування. Така відпустка заряджає позитивом на весь рік!