Фото: hotvisti.com.ua
Анна Пономарь прислала Її Величності свої картини
14-річна Анна Пономарь із села Ворничани Хотинського району написала листа королеві Англії і отримала відповідь.
Дівчинка разом із батьками два роки тому переїхала до Туманного Альбіону – там було більше можливостей для навчання та лікування Анни, яка страждає на дитячий церебральний параліч та пересувається на візку.
Саме там дівчина відчула себе повноцінною, сильною і спроможною до всього. Вона понад усе захоплюється історією та сучасністю Великобританії. А надто – життям монаршої родини та королеви Єлизавети. Як не дивно, але в ній Анна розгледіла образ покійної бабусі. Усю нерозтрачену любов свого юного щирого серденька дівчинка спрямувала на королеву.
Уже в Англії, на здивування рідних, вона відкрила в собі талант до живопису. Олійними фарбами малювала картини, а ще з більшим задоволенням створювала портрети Єлизавети II, принца Вільяма та його дружини Кетрін.
Напередодні Нового року Анна написала листа королівській сім‘ї, в якому розповіла про своє захоплення красою, грацією та розумом королеви, її чеснотами, котрі були притаманні і любимій бабусі з України, подякувала уряду Великобританії, що надали можливість влаштуватися у спеціалізовану школу для особливих дітей. Разом з листом відправила в подарунок і власні картини.
Батьки непокоїлися, щоб їхню доньку не спіткало велике розчарування. Адже в Букінгемський палац щодня доставляють понад 10 ящиків кореспонденції. Однак відповідь не забарилася: за кілька тижнів Анна отримала листа від її Величності. За дорученням королеви юній українській емігрантці відповів один із її секретарів: «Дорога Анно, королева попросила мене подякувати тобі за твій лист з фотографіями та три чудові картини. Її Величність дуже зворушена малюнками та вдячна за час і зусилля, які ти доклала, щоб створити такий дарунок. Королева засмучена звісткою про смерть твоєї бабусі і шле вашій сім’ї найщиріші співчуття», – йдеться у листі.
Щастю дівчинки, яка у свої чотирнадцять перемагає важку хворобу, вивчає мови, малює картини, не було меж. Тепер вона упевнена – заповітні мрії збуваються.
Джерело: "Хотинські вісті"
