Фото: facebook
Юлія Зорій згадала, як цілий рік безуспішно проходила кастинги
Рівно рік тому в ефірі каналу ICTV стало
виходити шоу «Ранок у великому місті». З цього приводу газета «Факти»опублікувала інтерв’ю із ведучою програми – чернівчанкою Юлією Зорій.
– Раніше я вела програму на телеканалі «Ера»,
щоранку у мене в студії було в середньому п'ятеро гостей – депутати,
економісти, соціологи, політики, дипломати, – згадує Юлія Зорій. – Обговорювали
важливі соціальні питання. Чесно кажучи, прийшов час, коли я від цього трохи
втомилася. Хотілося чогось легшого. І тут ICTV оголосив кастинг на ведучу
ранкового шоу. Півроку я ходила на проби – нас все відбирали і відбирали. До
самого кінця ми не знали навіть, скільки людей візьмуть на проект. До кінця
кастингів претенденток залишилося всього дві – я і ще одна дівчинка. Нам
оголосили, що остаточну відповідь буде ввечері. Пам'ятаю, як я хвилювалася. О
дев'ятій вечора зателефонував продюсер і сказав: «Вітаю, ми вибрали тебе!»
Чесно кажучи, я була така щаслива, що навіть не могла нічого вимовити у
відповідь.
– Я цього не приховую. Восени буде п'ять років, як живу в Києві. Зізнаюся, спочатку столиця прийняла мене не дуже гостинно. Я-то думала, що приїду, а мені скажуть: «Нарешті, тільки тебе ми і чекали, швидше берися до роботи». Але коли цілий рік безуспішно проходила різними кастингами, зрозуміла, що мої очікування – повна нісенітниця. Роботу знайти не могла. У мене просто опускалися руки. Думала, що, може, для маленького містечка я і професіонал, але для Києва не дотягую. Щоб хоч трохи відволіктися і отримувати якийсь дохід, влаштувалася в кав'ярню офіціанткою. Попрацювала недовго і вже збиралася повертатися до Чернівців. І тут мені пропонують роботу ведучої погоди на каналі «Україна». Напевно, це був хороший урок.
– Уже відчуваєте себе киянкою?
– Не хочу так говорити. Але якщо раніше у мене
була потреба часто їздити додому, до своєї компанії, сім'ї, то зараз це
відбувається рідше. Тепер комфортно перебувати в столиці, у мене тут вже теж є
друзі. Тим паче, що в Києві жити набагато простіше. У Чернівцях дівчата не
виходять на вулицю без підборів і укладок, там все повинно бути красиво. Там ти
не можеш дозволити собі пройтися в джинсах і кросівках. У Києві ж я можу ходити
в чому завгодно, і це радує. До речі, приїжджаючи до Чернівців, я знову
потрапляю під цей вплив і завжди виходжу на вулицю «при повному параді». Місто
ніби накладає на тебе цей обов'язок. У Києві найважче було звикнути до
відстаней. У Чернівцях за 25 гривень на таксі можна об'їхати все місто, а тут
доводилося добиратися в потрібне місце по пару годин. Але поступово звикла.
– У мене дві молодші сестри, які не дають забути про цю дату. Так що я давно до неї готова. Думаю, свято вийде сімейно-дружнім. Відзначати буду в рідних Чернівцях, там буде моя сім'я – тато, бабуся з дідусем, близькі подружки. Мені здається, це ідеальний варіант.
