Костянтин Руснак на здоров'я не скаржився і не випивав Реклама
1 липня у селі Старий Вовчинець Глибоцького
району Чернівецької області попрощалися із 50-річним бійцем АТО Костянтином Руснаком.
– Ніяких слідів насильницької смерті на тілі
не було. Лежав собі, рука в кишені. Може, серце прихопило чи який осколок у
тілі був, бо пройшов страшне пекло на війні. Ми поки не знаємо, чого помер. На
здоров'я не скаржився і не випивав. Його в селі бачили востаннє два тижні тому.
Ніхто не кинувся шукати. Думали, він до жіночки якої пристав, у неї й
залишився. Кажуть, що пролежав два тижні мертвий, – говорить жінка.
Костянтин Руснак із багатодітної сім'ї. Мав ще
13 братів і сестер. Після школи пішов до армії. Там залишився після закінчення
строкової служби. Мав звання старшого лейтенанта. Повернувся в село, одружився
із Вірою Панчук. У них народилася донька Крістіна. Зараз їй 15 років,
навчається у Чернівецькому військово-спортивному ліцеї.– Довго вони разом не прожили. Щось не
склалося, розлучилися, – каже старововчинецький сільський голова Петро
Остафійчук, 50 років. – Жив то в сестри, то у брата. Працював на пилорамі і на
якійсь фірмі різноробочим. У третю хвилю мобілізації пішов у АТО. Не ховався,
навпаки радів, що захищатиме країну. Виходив з-під Дебальцевого, коли його оточили.
Мав поранення й контузію. Його направили в частину в Рівне, звідти – у шпиталь.
Потім був ще у кількох госпіталях. Мав серйозну травму хребта, його трохи
скрутило. Півроку тому Костянтина демобілізували, повернувся додому. Став у
центр зайнятості. Всі гроші, які отримував, віддавав дитині. Казав, що собі
заробить.
Військовослужбовця поховали на сільському
цвинтарі під залпи салюту. Провести його в останню путь прийшли рідні, друзі та
бойові побратими.
