- Я хочу, насамперед, подякувати тим людям, які займалися полем. Було зроблено все для того, щоби поле перебувало у нормальному стані. Хочу подякувати також уболівальникам за ту підтримку, яка була увесь цей час. Ми, напевно, не виправдали їхні сподівання. Зрештою, вони хотіли бачити кращу першу частину сезону. Я вибачаюся, однак ми робили все можливе для того, щоби команда набирала очки та перебувала на високому рівні. Зараз, напевно, це наш рівень.

Щодо гри, то я не знаю, що відбулося у першому таймі. Звісно, що ми розберемо цю ситуацію. Вдячним хлопцям за те, що у другому таймі вони показали зовсім іншу гру. Я не кажу про те, що у нас була перевага. Це – зрозуміло. «Колосу» було важко з нами грати. Тому, що змінили навіть три схеми. Спочатку  грали 4-3-3, потім 4-4-2, а згодом 3-5-2.Ми перебудувалися, наситили центр поля. Та використовували двох нападників. Те, що ми повинні були робити у першому таймі, у нас виходило у другому. Чому ми не змогли робити це у першому таймі ? Для мене це загадка.

- Чим була викликана рання заміна воротаря Ігоря Філіпенка?

- Він попросив заміну. Думаю, що це більше стосується психології. А після другого голу Ігор одразу попросив заміну. Він не хотів підводити команду. Вважаю, що це правильно, по – чоловічому. Якщо ти почуваєш себе непереконливо, то не повинен підводити увесь колектив.

- Які найближчі плани команди?

- Зараз у нас вихідні. Потім працюватимемо до 1 грудня. Потім розпускаємо хлопців. Хтось залишиться у команді, а хтось шукатиме інший колектив. До 1 грудня буде усе відомо.

- Чим  продиктований вихід на поле Юрія Періна? Як Ви ставитися до того, що цей футболіст не зміг реалізувати вихід сам на сам із воротарем?

- Ми рятували гру та робили схему 4-4-2. А потім наситили середину поля та перебудувалися на схему 3-5-2. Ми намагалися знайти ходи до воріт суперника за рахунок перебудови та інших дій. А те, що не забив Юра, це, як ви бачите, знову нестача майстерності та класу. У багатьох іграх ми підводимо себе не реалізацією. Ми, напевно, через свій рівень і втратили багато очок. Так буває у футболі.

- Чому не грають Тимур Рустамов і Роман Дацюк?

- Рустамов – хворий. А Дацюк не грає тому, що хтось є сильніший за нього. У команді залишаться ті, хто підходитиме під нашу філософію гри. У нас ніхто не відбуватиме номер. Мені, як тренерові, хочеться підсилення. Хочеться того, щоби у нас були якісніші футболісти, однак є багато факторів.

- Чи є вже плани щодо селекційної роботи?

- Для того, щоби заманити сюди гравця,треба створити якійсь умови. Не в плані фінансів, а інфраструктури. Багато ж людей не знають те, як живуть футболісти. Як вони харчуються, у яких умовах живуть, тренуються. У нас останнім часом захворіло 15 (!) чоловік. А заманити когось буде дуже важко. Як ми можемо грати, якщо наша команда тиждень тренується у міні-футбол…Що ми можемо відпрацювати напередодні гри з таким суперником, як «Колос» ?! «Колос» - серйозний суперник, який грає у футбол. А ми готуємося грати у міні – футбол… Ці фактори, можливо, і завадили нам щось продемонструвати у цій грі, однак другий тайм відрізнявся від першого. Я задоволений саме діями гравцями. На жаль, результату знову немає. Ми програли. Що тут казати… Немає слів…

Є справжні вболівальники «Буковини», які завжди підтримують нашу команду. Я хочу те, щоби тут була команда, однак треба щось робити. Якщо все так і буде продовжуватися, то у Чернівцях взагалі може не бути команди. Мене може тут не бути… Якщо усе стоятиме на місці, то про який футбол на Буковині може йти мова … Ні про який… Ми тоді втратимо єдину професійну футбольну команду у хорошому місті, де приємно та комфортно жити. Мені шкода, що тут так ставляться до футболу. Я не кажу, про те, що в інших командах краще чи там немає труднощів. Труднощі є скрізь. Особливо у першій лізі. Ми ж не повинні рівнятися на когось. Нам необхідно рівнятися на себе. У нас є команда, яку люблять та поважають. Ми повинні за неї боротися. Тим більше, що мені, як тренерові, багато хто заздрить в Україні через наявність таких керівників. В українському футболі відбувається таке: хтось там втручається у роботу, хтось в іншому місці дає «вказівки»… У нас такого немає. Це – найголовніше. Не втручається у роботу президент клубу, генеральний директор. Кожний займається своєю справою, однак цього замало. Нашому футбольному президентові важко. Ви ж знаєте те, який зараз важкий час…Необхідна якась допомога, фінансові вливання. Зараз можна сказати: «А як ви граєте..», однак якщо ми так будемо думати, то ми тоді потихенько підемо у небуття. Звісно, що цього нам не хочеться.