– Чернівці – моя «енергетична постіль», куди приїжджаю і, у прямому сенсі цього слова, сплю, їм і просто відпочиваю, набираюся енергії. Тим паче, що живу біля центрального корпусу університету, там є парк і ліс, ходжу туди вранці, або бігаю, або просто на медитацію. Це мої улюблені місця, де можу і по півдня перебувати. Також дуже люблю ходити в університет, у ботанічний сад, посидіти біля озера, – каже TAYANNA. – У Чернівцях мені хочеться забути про все. І я так і роблю, навіть нікому не телефоную, не зустрічаюся з друзями. Приїжджаю просто помовчати. По півдня можу мовчати, мама про це знає, і навіть син не звертає уваги, уже звик. На жаль, у Чернівцях зараз буваю рідко, не маю вільного часу. Тут живуть батьки, молодший брат.  Син також у бабусі з дідусем, відправила його на «весняні канікули», бо було багато роботи.

– Не сказала б, що батьки його більше ніж я балують, тому що вони виховали чотирьох дітей, знають, що таке дисципліна. Коли я приїжджаю, то мама каже: «розволочуєш мені дитину».

– Мені пишеться всюди, умію повертатися у те місце, де мені було комфортно, затишно зручно. Тому не можу сказати, що саме у Чернівцях до мене приходить натхнення. Але це місто допомагає.