Майже половина таких обвинувачувальних вироків стосується адміністраторів спільнот в соцмережах «Вконтакте» та «Одноклассники»
У відкритому реєстрі судових рішень зареєстровано понад 50 вироків, які винесли українські суди за останні 3 роки за статтею 109 ККУ про «заклики до повалення влади». Із них 36 так чи інакше пов'язані із поширенням відповідник закликів через соцмережі.
Про це повідомляє DW.
Майже половина таких обвинувачувальних вироків стосується
адміністраторів спільнот у соцмережах «Вконтакте» та «Одноклассники».
Наприклад, останній вирок у реєстрі, датований квітнем
2017 року, винесли 25-річному жителю Херсону. Так, відповідно до матеріалів,
він у березні 2014 року «створив спільноту із публічним доступом «Новороссия/ОО
«Гвардейский фронт»/Херсон», де розмістив статті (пости) агітаційного характеру».
Згідно висновків експертів СБУ, записи в спільноті «поширюють і детально роз’яснюють
ідею необхідності для Херсону наслідувати приклад Криму, Луганська та Донбасу,
створювати Херсонську (Таврицьку) Народну Республіку, приєднуватися до
Новоросії, тобто фактично відділитися від України».
Окремі провадження стосувалися не адміністраторів сепаратистських груп, а громадян, які робили репости матеріалів на власних сторінках у «Вконтакте» або «Однокласниках».
«Наявність в обвинувачених від кількох десятків до кількох сотень друзів
або підписників дозволила суду трактувати такі дії як «поширення закликів», – йдеться
у статті.
Водночас, як пише видання, вироки за статтею 109 ККУ «поширення закликів до
насильницького повалення конституційного ладу чи захоплення влади» винесли і за
коментарі публічних дописів.
«Прикладом може стати справа ужгородського музиканта Юрія Б., який у січні
2017 року прокоментував пост у Facebook-групі «Пересічка «Ужгород» із закликом
зібратися на мітинг під Закарпатською облдержадміністрацією. «Якщо хочете
порядку, то треба брати всі в руки зброю і валити ту всю братію, якщо ні, то
для чого ці заклики», – написав Б. у коментарях, що було кваліфіковано
слідством і судом як публічний заклик до захоплення влади», - йдеться у статті.
Зазначимо, що в коментарі DW директор з наукового
розвитку Центру політико-правових реформ, спеціаліст із кримінального права
Микола Хавронюк, для суду немає різниці, написала людина пост у соцмережі чи лише
зробив його репост. «Пост і репост – це поширення матеріалу. Не важливо, чи ти
сам його створив, чи хтось інший. Інакше усі би просто говорили, що писали це
не самі», - зазначив Хавронюк.
