Це замок-кінозірка - головний середньовічний замок радянських фільмів Є в Україні замки та фортеці, якими можна захоплюватись й пишатись. Величні твердині, потужні мури яких вистояли не одне століття.
Замки — чи не найцікавіші об'єкти з тих, які залишила Україні бурхлива історія,- повідомляє сайт nv.ua.
Загалом їх більше сотні, але таких, які відповідають уявленню більшості про замок, залишилось небагато – решта у стані руїни. Одні впали у бурхливих військових баталіях, інших - не пошкодували людина та час. Скільки підмурків сільських хат на Поділлі складено бутом із величних фортець… Скільки доріг вибрукувано й тинів змуровано… Деякі замки настільки понівечені, що без реконструйованого зображення важко вгадати, якими вони були колись.
Але є в Україні й такі замки та фортеці, якими можна захоплюватись й пишатись. Величні твердині, потужні мури яких вистояли не одне століття й ще століттями будуть дивувати наших нащадків, заслуговують на те, щоб бути побаченими. Цей рейтинг – своєрідна рекомендація стосовно того, які замки та фортеці України варто подивитись першочергово. До десяти замків, які необхідно відвідати, потрапили такі: Збаразький замок, Ужгородський, Меджибізький, Свірзький, Олеський, Луцький, Білгород-Дністровський, замок Паланок, Кам'янець-Подільський. А першу сходинку посіла Хотинська фортеця.
Це замок-кінозірка - головний середньовічний замок радянських фільмів. Ла-Рошель, Торкілстон, Мот – чим він тільки не був у кіно. Радянський суперекранізатор Бортко вирішив зробити його Дубенським замком, оскільки справжній Дубенський замок не настільки кіногенічний. Тому козаки в «Тарасі Бульбі» штурмували «польський» замок, який насправді був молдовсько-турецьким. Хотин же козаки ніколи не штурмували, але захищали його героїчно, на чолі з великим гетьманом Сагайдачним.
Як і Аккерманську фортецю, Хотинську розбудували молдавани, які мали її два століття за резиденцію своїх господарів. Штефан Великий (він на усіх молдовських купюрах) зробив Хотинську фортецю такою, якою ми її бачимо нині – неймовірною неприступною твердинею. Таким замком могла б пишатись будь-яка країна, і ми пишаємось, що він український.