Зловмисникам вдалося заволодіти чужими грошовими коштами назагальну суму понад 300 тисяч гривень
У ніч на 25 листопада у домівці 62-річного чернівчанина пролунав дзвінок телефону. Піднявши слухавку, чоловік почув голос нібито свого сина, котрий розповів, що скоїв ДТП і потребує грошової допомоги. Після цього син передав слухавку іншій особі. Невідомий співрозмовник представився представником керівництва поліції та повідомив батькові суму грошей, необхідну для вирішення проблеми та лікування потерпілого в ДТП. Виконуючи умови псевдо-поліцейського, розгублений батько передав пакунок з коштами до вказаного автомобіля таксі.
Невдовзі чоловікові зателефонували ще раз і повідомили, що переданих коштів не вистачає. Не вагаючись, чернівчанин вдруге виніс гроші невідомій особі. Загалом, чоловік передав шахраям готівку у сумі 9 тисяч доларів США.Зранку чоловік зв’язався із своїм сином та дізнався, що той не скоював ніякого ДТП.
Аналогічний дзвінок щодо допомоги зятю вночі отримала 68-річна жителька Сокирянського району. За годину жінка вже поспішала до вказаної місцевості, щоб передати пакунок з коштами. Зранку шахраї знову зателефонували до пенсіонерки і під їх тиском вона повторно віддала гроші. повіривши зловмисникам, жінка позбулася 1250 доларів США та 7 тисяч гривень.Вдень у 75-річної жительки обласного центру грошові кошти видурив ще один псевдо-поліцейський. Поблизу домівки жінки, незнайомець розповів обраній жертві про неприємності, що трапилися з її сином. Нібито у молодика виникли проблеми кримінального характеру, владнати які можна лише за гроші. Щоб урятувати сина, заявниця без вагань віддала шахраю 7 тисяч гривень та 600 доларів США.
Вже за годину жінка з’ясувала, що з її сином все гаразд, а незнайомець насправді зовсім не є працівником правоохоронних органів.
За даними фактами слідчі відкрили кримінальні провадження за статтею 190 (Шахрайство) Кримінального кодексу України. На даний час тривають слідчі дії.
Поліцейські проводять заходи по встановленню зловмисників та інших осіб, причетних до даних злочинів.
Начальник сектору психологічного забезпечення Управління кадрового забезпечення ГУНП в Чернівецькій області Олена Матвєєва проаналізувала схеми, за якими працюють шахраї. Поліцейська розповіла, яким чином зловмисники впливають на своїх співрозмовників,- «Здебільшого, подібні дзвінки відбуваються у період нічного часу з третьої до п’ятої годин ранку, коли наш організм перебуває у найглибшій стадії сну. Досить складно відразу зрозуміти, що відбувається та проаналізувати отриману інформацію. Стривожений голос на іншому кінці слухавки одразу запевняє, що ситуація досить критична. Але попри всебічну складність становища, жертві пропонують допомогти все владнати. У такий спосіб шахраї не дають змоги співрозмовнику вийти зі стресової ситуації і стану шоку, що, у свою чергу, ускладнює можливість міркувати тверезо».Також Олена Матвєєва розповіла як захистити себе від тиску шахраїв та на що звертати увагу, щоб не потрапити до їхньої пастки. Головне правило - у жодному разі не піддаватись паніці. Подумки порахувати до десяти, не прислухаючись до голосу співрозмовника. Під час спілкування намагатися розпитати про ситуацію, але не повідомляти незнайомцю свої особисті дані.
«Обов’язково спробуйте зв’язатись з родичом, про якого йде мова. Або вимагайте поспілкуватися з ним, щоб впевнитися, що вашу допомогу просить саме ця особа, і ніхто інший. Завершуючи розмову із незнаймоцями, поясніть їм, що вам потрібно трохи часу, щоб виконати їхні вказівки. Жодних компромісів. Кваплячись, людина припускається більшої кількості помилок, що добре пам’ятають і чим керуються шахраї у спілкуванні з жертвою», – наголосила керівник сектору психологічного забезпечення.
Закінчивши розмову зі зловмисниками – одразу повідомте поліцію. Правоохоронці неодмінно захистять вас від злочинних дій та впливу шахраїв і докладуть максимальних зусиль, щоб попередити можливу небезпеку.
Закінчивши розмову зі зловмисниками – одразу повідомте поліцію. Правоохоронці неодмінно захистять вас від злочинних дій та впливу шахраїв і докладуть максимальних зусиль, щоб попередити можливу небезпеку.
