«З метою покращення стану популяції нашого місцевого буковинського зубра, маємо наміри придбати у вінницьких лісівників ще 8 червонокнижних тварин, згідно угоди, укладеної між нашим лісгоспом та Хмільницьким, – розповідає директор Сторожинецького держлісгоспу Ігор Беленчук. – Загалом плануємо утримувати до двох десятків зубрів у вольєрі, де є усе необхідне для їх належного проживання в напівдиких умовах Карпатського Передгір’я. Приплід з вольєру будемо випускати у вільні умови».

У сторожинецьких та вижницьких лісах живе місцева популяція дикого зубра у кількості 22-х особин. Свого часу дике стадо перебувало на межі вимирання через генетичну замкненість популяції, зумовлену неможливістю природної міграції зубрів на далекі відстані. 

Врешті, нашим диким зубрам і не було до кого іти – вони опинилися у природній резервації свого виду. Надихнути життя у буковинську субпопуляцію зубра можна лише через поповнення дикого стада тваринами, завезеними з інших регіонів. 

Тож у вольєрі, збудованому на території Банилівського лісництва, сьогодні мешкають чотири зубри. Зубриху Марту сторожинецькі лісівники взяли з Вижницького національного природного парку, оскільки екологи не змогли забезпечити їй належні умови життя.

 

Дворічного Мурзу привезли на початку 2017 року з Миколаївського зоопарку. Новоприбулі зубри-красені з вінницьких лісів отримали імена Мурий і Муран.

«З часів реалізації у 70-х роках минулого століття загальноєвропейської програми з відродження зубра на євроазійському континенті, за міжнародною згодою прийнято називати нащадків зубрів біловезько-кавказької лінії на «МУ», – розповідає головний мисливствознавець Сторожинецького держлісгоспу Сергій Чистов. – Зараз думаємо, як, дотримуючись світових вимог паспортизації генетичних ліній, назвати ще вісім самок, яких плануємо завезти з вінницьких лісів у буковинські».

Сторожинецькі лісівники сподіваються побачити своїх вихованців у родословній книзі європейського зубра.

Сторожинецький держлісгосп взяв на себе усі організаційні заходи та основні фінансові витрати з реалізації програми розвитку популяції буковинського зубра. Також завдяки ініціативі управління екології та природних ресурсів Чернівецької облдержадміністрації, свій внесок у добру справу зробили депутати Чернівецької облради, виділивши 190 тис грн з бюджету області-2017 в межах обласної програми «Екологія». Цих коштів вистачає на придбання трьох тварин. 

«Цього року ми направили обґрунтування щодо виділення з обласного бюджету 150 тис грн на відродження буковинського зубра», – зазначає начальник управління екології та природних ресурсів Чернівецької ОДА Микола Білоконь. 

Зазначимо, що дозвіл на реалізацію програми від Національної комісії з питань Червоної книги України довелося очікувати довгих три роки.

Не з легких справ було виловити і перевезти зубрів. Адже зубр є найкрупнішим і найсильнішим представником наземної європейської фауни. 

«Ми трохи переживали щодо адаптації привезених зубрів у нашому вольєрі, – каже Сергій Чистов. – Але зубри – соціальні тварини. Мурий і Муран кілька днів ходили на самоті, а потім пристали до Марти і Мурзи. Тепер вони усі разом дружно підходять до кормових майданчиків, де ми забезпечуємо їм належну підгодівлю».