Унікальну археологічну пам’ятку виявили на Кельменеччині у 50-60-их роках минулого сторіччя
Протягом двох років археологи досліджували
чотири споруди та могильник на території унікальної для України пам’ятки
археології - склоробної майстерні, якій близько двох тисяч років. Дослідження українського археолога Маркіяна
Юліановича Смішка в 1950-60 років поблизу села Комарова, що у Кельменецькому районі, Чернівецької області, дозволили відкрити унікальну археологічну пам’ятку із залишками виробництва скла. Ця виробнича
факторія в середній течії Дністра роташована у західному регіоні черняхівської
культури, далеко за межами північних провінцій римської імперії. Найближчі подібні ремісничі факторії
розташовані в провінціях та античних містах Причорномор’я та Подунав’я за
400-500 кілометрів.
Роботи із дослідження цієї унікальної виробничої факторії
римського часу було відновлено 2012 року. Проект з вивчення пам’ятки є міжнародним: у ньому
беруть участь Інститут археології НАН України (відділ археології ранніх
слов’ян, НДЦ «Рятівна археологічна Служба», Київ-Львів), кафедра пра- та
ранньої історії Інституту старожитностей ім. Генріха Шлімана університету
Ростока (Німеччина), Вільний Університет (м. Берлін). Експедиція є базою для
проведення археологічної практики студентів Національного педагогічного
університету ім. М.П. Драгоманова (м. Київ).
У 2017-2018 рр. на
поселенні відкрили залишки трьох виробничих споруд та одного житла. Одна зі
майстерень була безпосередньо пов’язана з обробкою скла. Тут знайшли велику
кількість решток конструкції самої споруди: глиняна обмазка від стін, плінфа
(антична будівельна цегла), каміння, а також відходи виплавки скла (шлаки,
виплески скла), браковану та готову продукцію склоробів (обрізки скла,
ковпачки, гральний жетон, уламки кубків, глечиків та ін.). Виявлений матеріал -
уламки кераміки, шматки печини, кісток тварин, каміння та поодинокі
індивідуальні знахідки: в основному уламки скляних посудин.
Серед предметів інвентарю
знайдено гончарний посуд місцевого виготовлення, привізні амфори, намиста, ніж,
пряжку, гребінь тощо. Особливий інтерес викликає знахідка скляної посудини, яка
вперше виявлена на могильнику давніх склоробів і відноситься до рідкісних типів
скляних посудин у варварських старожитностях Європи. За формою вона схожа на
колбу і, очевидно, нею користувались як світильником, а не використовували для
вживання напоїв.
Усі дослідженні поховання
можна датувати другою половиною IV - початком століття н. е.