У Чернівецькому національному університеті активно впроваджують технології електронного навчання. Усе для того, аби підвищити конкурентоздатність вишу на світовому ринку освітніх послуг.

 

Як пояснив promin.cv.ua головний фахівець відділу електронного навчання ЧНУ Ігор Роман, ідеться, зокрема, про створення єдиного інформаційного простору і модернізації комп'ютерної мережі університету, удосконалення системи дистанційного навчання, впровадження інформаційно-комунікативних послуг, кабінету студента, єдиної мережі Wi-Fi доступу до Інтернету тощо.

– Обговорюючи перспективи електронного навчання в ЧНУ, на Буковині і в Україні загалом, слід пам`ятати, що в нашому суспільстві ця справа залежить не стільки від рівня технічного забезпечення, скільки від готовності освітян та учнів до творчої співпраці в новітніх навчальних середовищах. Звичайно, практика вносить свої корективи в процесі реалізації задумів, Сьогодні «електронне навчання» часто тлумачиться, як синонім понять: «дистанційне навчання», «навчання із застосуванням комп'ютерів», «мережеве навчання», «віртуальне навчання», «мультимедійне навчання», «мобільне навчання тощо. Дистанційне навчання, зазвичай, протиставляється традиційному навчанню, яке передбачало очну, заочну, вечірню та екстернатну форму навчання. Однак, електронне навчання охоплює набагато більший спектр освітніх технологій. Дистанційне навчання, в основному, мережева технологія, в якій викладач та студент співпрацюють на відстані, а спілкування викладача та студентів відбувається найчастіше за допомогою Інтернет та систем мобільного зв’язку.

При цьому частка дистанційного навчання в освітньому процесі може коливатися від 30% до 80%.

– І переваги, і потенційні недоліки електронного навчання випливають із грандіозної трансформації часу і простору комунікації між учасниками освітнього процесу. По-перше, кількість учасників вже не обмежена розмірами аудиторії: лекцію викладача можуть одночасно слухати не десятки і не сотні – а десятки сотень студентів, які можуть знаходитися за тисячі кілометрів від самого лектора. По-друге, можливість ознайомитися одразу з усім обсягом курсу, що базується на використанні наборів (кейсів) текстових, аудіовізуальних та мультимедійних навчально-методичних матеріалів для самостійного вивчення слухачами з організацією регулярних консультацій з викладачами та контролем знань електронними або традиційними способами. По-третє, це величезна економія часу за рахунок асинхронного режиму взаємодії між суб`єктами електронного навчання, економія часу завдяки миттєвому доступу до електронних баз даних, які навчальний заклад забезпечує своїм користувачам.

Щодо недоліків, то найчастіше згадують проблеми, пов`язані з відсутністю чітких критеріїв розрахунку пропорції електронного і традиційного навчання в межах одного курсу, питання оптимального підбору часу для очних сесій і консультацій, індивідуальних і колективних форм інтерактивної взаємодії. Є низка недоліків, пов`язаних із недостатнім усвідомленням дидактичних можливостей сучасних електронних навчальних ресурсів. Є певні проблеми з огляду на забезпечення систематичного моніторингу якості освіти, потребують вдосконалення і технології контролю рівня засвоєння  знань, зокрема проблема подолання  різних варіантів «чіттінгу» з боку особливо винахідливих користувачів мереж.