Бразилець звернувся до редакції одного з буковинських видань і на допомогу відгукнулися небайджі Реклама
До редакції «Хотинських вістей» звернувся бразилець з українським корінням за сприянням у пошуку рідних свого прадіда, який емігрував з нашого краю до Бразилії. І ми опублікували пост з його зверненням.
«Я з Бразилії. Мій прадід Грегоріо Ребак
(можливо, до еміграції його прізвище звучало як "Рибак") приїхав до
Бразилії приблизно у 1926 році. Відомо, що він прибув з регіону, безпосередньо
пов'язаного з містом Хотин. Мій прадід емігрував з братом, сестрою і батьком,
якого звали Симон (можливо, Семен). Його батько незабаром повернувся в Східну
Європу, а діти залишилися у Бразилії.На жаль, адреса селища написана дуже
нерозбірливо, і мої пошуки населеного пункту в інтернеті ні до чого не привели.
Протягом тривалого часу прадід підтримував зв'язок з батьком, але в певний момент листи, відправлені з Бразилії, стали повертатися. Мій прадід не знав, що в 1940-му році ці землі були приєднані до СРСР, переставши бути частиною Румунії. Будь ласка, якщо маєте інформацію про когось, хто може бути частиною моєї родини, або будь-яку іншу цікаву інформацію, зв'яжіться зі мною», писав Igor Laurence.
Протягом тривалого часу прадід підтримував зв'язок з батьком, але в певний момент листи, відправлені з Бразилії, стали повертатися. Мій прадід не знав, що в 1940-му році ці землі були приєднані до СРСР, переставши бути частиною Румунії. Будь ласка, якщо маєте інформацію про когось, хто може бути частиною моєї родини, або будь-яку іншу цікаву інформацію, зв'яжіться зі мною», писав Igor Laurence.
На звернення Ігора з Бразилії відгукнулося чимало людей. Хотинчани переписувалися з ним, ділилися своїми здогадками, надсилали інформацію, яку знайшли. Один з них – науковий співробітник ДІАЗ «Хотинська фортеця» Денис Позняков.
Я
написав через соцмережу Ігорю, що найбільш вірогідно – це село Мендиківці
(Мендикауци, волості Бричень, Хотинського цинуту Королівства Румунії).
Бразилець запитав мене, як правильно написати ці назви кирилицею, щоб він міг
продовжити пошуки. Згодом повідомив, що йому вдалося знайти родичів. Одна з них
– Анастасія – нині проживає у Чернівцях.
Денис Познякова заначає, що ще тривалий час вони переписувалися, і бразилець прислав останнього листа свого прадіда, щоб я допоміг його перекласти. З листа та спілкування вдалося з’ясувати, що у 1924 році предки Ігоря виїхали до Бразилії справді саме із села Олексіївка теперішнього Сокирянського району (тоді Мендикауци, волості Бричень, Хотинського цинуту). Серед них прапрадід Семен Рибак, прадід Григорій. Також рідний брат прадіда Олексій (у Бразилії його називали Елізеу), рідна сестра Марія.
У 1926 році прапрадід Семен повернувся в Україну. А Марія померла в 1951 р. після тривалої хвороби, потім Олексій у 1973-му. Сам Григорій відійшов у вічність у 1987 р. Григорій одружився на бразилійці, у них народилась дівчинка Марцілія – бабуся Ігоря. Вона ще жива, й Ігор у процесі нашого спілкування запитував її, уточняв дані про своїх предків, які довідався.
Сам Ігор одружений, має доньку та сестру. У липні йому виповниться 40 років. Проживає в штаті Парана, в м. Лондріна. Написав, що у нього є своя справа – тренажерний зал. Також розповів, що зв‘язався зі своєю родичкою Анастасією. Вона надіслала старі родинні світлини, які співпали з фотографіями його прадідуся Григорія. Тому, за його словами, тепер на 100% впевнений, що це його родина
Зараз Ігор через чат спілкується з дядьком Анастасії. Ігор з мамою і сестрою мріють відвідати історичну Батьківщину, звідки витоки їхніх рідних, про це пише Інтернет-видання "Хотинські вісті".
«Я
нарешті знайшов своїх родичів! Хочу висловити глибоку повагу та захоплення
людьми Східної Європи, особливо українцями та румунами, які допомогли мені
знайти свою сім’ю. Думав, що то буде марний пошук, і це настільки неймовірно,
що знайшов їх так швидко! Я у шокованому стані і надзвичайно щасливий. Не знаю, як
вам віддячити, тож просто прошу Бога,
щоб благословив ваше життя і вас і подарував багато здоров’я та процвітання
кожному. Я знав, що на Землі існують такі люди, добрі та турботливі, готові
допомогти іншим. Дуже пишаюся тим, що ваша кров тече у моїх жилах», - написав
подяку Ігор з Бразилії.
