Законопроєкт, розроблений Мінрегіоном у співпраці з народними депутатами, пропонує внести зміни до закону про місцеве самоврядування у частині регулювання діяльності старост Реклама
Парламент у першому читанні схвалив законопроєкт №4535 «Про внесення змін до деяких законів Українищодо розвитку інституту старост». Законопроєкт, розроблений Мінрегіоном у співпраці з народними депутатами, пропонує внести зміни до закону про місцеве самоврядування у частині регулювання діяльності старост.
Саме старости мають бути головною комунікаційною ланкою між мешканцями громади та її керівництвом. Тому дуже важливо, щоб люди мали змогу впливати на вибір кандидатури старости. У новому законопроекті ми пропонуємо, щоб старост затверджувала місцева рада за поданням голови, але тільки після обов’язкового публічного обговорення усіх кандидатур у старостинському окрузі, – наголосив Олексій Чернишов, Міністр розвитку громад та територій.
Наразі старости призначаються радою громади за поданням голови. При цьому подекуди ігнорується думка мешканців сіл і селищ, оскільки за чинним законодавством ради та голови громад не зобов’язані узгоджувати ці призначення з громадськістю.
Також виключається обов’язковість входження старости до складу виконавчого комітету ради. Але він матиме право дорадчого голосу, бути присутнім на засіданні виконкому, на сесії, представляти інтереси мешканців свого округу. Він також зможе надавати певні адміністративні послуги, завдяки чому мешканцям округу не потрібно буде їхати до центру громади. Перелік послуг має визначити місцева рада.
Документ також передбачає, що громади зможуть формувати старостинські округи, до складу яких входять села, селища та міста, що не є адміністративними центрами громад. Кількість населення округу має становити 1500 осіб, що співвідноситься з найменшою громадою в країні. Для громад гірських територій або територій з низькою щільністю населення можуть бути винятки з цього положення і вони зможуть сформувати менші округи.
Староста не матиме права працювати за сумісництвом, зокрема й на громадських засадах, а також займатись підприємницькою діяльністю. Проте у позаробочий час він може займатися викладацькою, науковою або творчою роботою.
