Пандемія коронавірусу як новий виклик буковинцям

Як навчаються, заощаджують та працюють буковинці в умовах карарантину

Як писав Іван Франко, «се була її остання карта в тій смілій грі. Відкриваючи її, вона знала, що тут або пан, або пропав». Ми спробуємо з’ясувати, як відчували себе учні чернівецьких шкіл, відкривши «карту» карантину: як пан, максимально розслабившись на домашньому дивані, чи «пропавшими», коли побачили питання підсумкових контрольних робіт чи завдання ЗНО?

ЗНО і коронавірус

Проходження зовнішнього незалежного оцінювання стало обов'язковою умовою вступу до закладу вищої освіти в нашій країні із 2008 року. Якщо у перші роки після його запровадження випускники шкіл і були дещо шоковані, то сьогодні до ЗНО звикли, мабуть, усі. У 2020 році ЗНО – це чудова можливість перевірити не тільки рівень знань учнів, а ще й їхнє вміння самоорганізуватися до навчання удома, адже скільки тут може знайтися «важливіших» завдань, ніж робити уроки: пограти у гру, посидіти у соціальних мережах, погуляти на вулиці чи навіть погладити кота!

Нагадаємо, що карантин впровадили із 3 квітня минулого року. Спочатку планувалося його ввести тільки на 3 тижні, проте згодом його ще тричі продовжували і зрештою навчальний рік у чернівецьких школах завершувався дистанційно. Учням 9-их класів пощастило, адже ДПА скасували, а ось 11-тикласники попри низку дискусій таки пішли складати ЗНО.

Основна сесія ЗНО відбулася з 25 червня до 17 липня, і єдиною вагомою відмінністю оцінювання 2020 була соціальна дистанція, тобто для проведення екзамену учнів розсадили у значно більшу кількість класів, ніж до цього. У таких поріділих рядах, однак, складно було перешіптуватися і просити товаришів про допомогу, тож ні на що інше, як власні знання, дівчатам та хлопцям розраховувати не доводилося.

ЗНО зробили обов’язковим тільки для тих, хто планував вступати у вишів. Тому через скасування ДПА та не загальнообов’язковість незалежного оцінювання число тих, хто зареєструвався на ЗНО, але не прийшов на нього, значно більше, як у минулі роки. І це перший ньюанс, про який варто говорити. Менша кількість учнів на ЗНО уже не дозволяє провести об’єктивне порівняння із 2019 роком.

На загальнообов’язковий текст із української мови зареєструвалися майже 370 тисяч школярів по Україні, але явка становила 77,4% – прийшли 275,1 тисячі осіб. До слова, На Буковині кількість тих, хто прогуляв тест, значно вища. Так, у Чернівецькій області на ЗНО з української мови та літератури зареєструвалися понад дев'ять тисяч випускників, прийшли складати тестування майже шість тисяч. Тобто явка на цей екзамен складала тільки приблизно 62%, що на 15% менше, ніж середній відсоток по Україні.

Для Буковини, якщо говорити суто про результативність ЗНО, це дало позитивний ефект. За загальною шкалою оцінювання із усіх предметів, Чернівецька область у 2020 розмістилася на 14 позиції серед усіх областей, тоді як у 2019 році ми були 23-ми у списку за рейтинговим балом. Але чи не варто усіх, то не прийшов на ЗНО, чи, як мінімум, через одного, зарахувати до тієї когорти, що тягнула рейтинг до низу?

Ми відшукали ученицю, яка минулоріч не ходила на ЗНО. Марійка із Дністровського району сьогодні працює в одному із кафе міста офіціанткою та орендує житло зі знайомими:

Я не ходила на ЗНО, мені воно ні до чого. Не знаю, чи здала б, а нащо ті розчарування, – сміється дівчина. – Я не хотіла йти вчитися далі, та й грошей у мами для цього не було. У нас в сім’ї, крім мене, ще троє дітей. Старша сестра вчилася у технікуму, але їй це нічого не дало…майже. Я вирішила узагалі не поступати нікуда, пішла зразу на «біржу», щоб мене направили на якісь курси . Та й усе. Трохи сиділа вдома, а на осінь знайома помогла мені влаштуватися на роботу. Працювати, правда, доводиться багато – до темної ночі, та й платять так собі, бо ж коронавірус

Кількість випускників, що набрала максимальний бал у нашій області, на приблизно тому ж рівні, що й минулих років. У 2020 таких «відмінників» назбиралося 8, у минулому році було на одного менше. Найкраще у нашій місцині, як свідчать результати ЗНО, знають «англійську мову», із неї три учениці здали тест на максимальну позначку у 200 балів (учениця Глибоцького ліцею та дві випускниці Чернівецької гімназії №7).

Ще один позитивний показник – зниження кількісті тих, хто «провалив» тести. Звісно, пороговий бал цього року по усій Україні подолало значно більше учнів, ніж у 2019-му, через те, що на тест прийшли ті, хто хотів навчатися у ВНЗ та коледжах. Але, крім цього, Світлана Прінько, директор навчально-методичного центру якості освіти та координації господарської діяльності навчальних закладів Чернівецької області наприкінці навчального року прокоментувала, що прохідний поріг знизили для усіх дисциплін на 1-2 бали.

Для ЗНО з української мови і літератури як пороговий результат встановлено 22 тестових бали, історії України 25 балів, біології – 22 бали, англійської, німецької, французької та іспанської мов – 17 балів, – наголосила Світлана Прінько, повідомляє Департамент освіти і науки Чернівецької ОДА.

Домашні освітні труднощі

Перша проблема – відсутність стабільного Інтернету у багатьох школярів у селах. Так, до дослідженнями, аналітиків центру «Cedos», у містах доступ до мережі мають 80% сімей, а у сільській місцевості цей показник зменшується вдвічі до 44%. На сьогодні велика частина сіл узагалі не покрита можливістю проведення швидкісного інтернету, особливо, що стосується гірських та пригірських територій.

Відтак, яких тільки негараздів не довелося терпіти учням – довго завантажувати навчальні матеріали із телефонів, по кілька разів відправляти свої завдання вчителю. Та ще й у багатьох навчальних закладах дистанційне навчання виглядало як надсилання матеріалу для самостійного опрацювання з підручника, письмові завдання для перевірки знань та оцінювання результатів без обговорення, зворотного зв’язку та пояснень.

А що робити, коли у сім’ї не один школяр, а, скажімо, 4? Чернівчанка Марія Давиденко – матір 5 дітей, і саме 4 із них навчається у загальноосвітній школі. Про весну 2020 жінка згадує, беручись за голову:

Нам навчання і раніше давалося непросто. У нас дома є тільки один ноутбук, і той так собі працює, часто «підвисає». Тому сварки та крики за той ноутбук – завжди було звичне явище. А коли оце запровадили той карантин, то то взагалі не було спасіння. Легше було із близнятами, бо вони обох ходили тоді в 5 клас. Артемко в нас узагалі вчитися не хоче, але навіть попри це він наполягав, що теж має право на ноутбук (гратися!). Що в нас тоді було в хаті, страшно уявити.

Також у пані Марії як мами виникають зауваження про те, чи не забагато завдань вчителі давали своїм учням, адже на уроки йшов практично весь день: «

А ці безкінечні завдання, їх просто неймовірна кількість, – скаржиться жінка. – А діти їх самі не можуть вирішити, їм складно. Ще тільки розібрався із мовою, як уже відстаєш по математиці. І так до кінця року!

».

Виші та пандемія
Для студентів карантин відкрив як багато нових можливостей, так і створив низку невідомих до цього проблем. Звісно, про карантин ніхто наперед не повідомляв. І навіть попри те, що із початком 2020 року ми постійно бачили по телебаченню, що відбувається у Китаї, а згодом в Італії, США і так далі, ми до останнього не вірили, що Україну може спіткати схожа доля.

Буковинка Ірина, яка навчається у Києві, говорить, що найскладніше для неї у період карантину та дистанційного навчання в університеті, була, не повірите, дорога додому 2020 року.

Пам’ятаєте, минулого року запровадили карантин, а ще через трохи – скасували рух транспорту. Я ж спочатку додому не поїхала, дочекалася до того, що їхати і не було чим: на автостанціях порожньо, усе зачинене. Майже на тиждень вперед знайшла машину на бла-бла-кар. А та, уявіть, перед Хмельницьким зламалася, і мене висадили! Це був вечір, а додому ще приблизно 200 кілометрів!», – пригадує Ірина.

Навчатися он-лайн також, на думку більшості студентів, було доволі складно. До кінця не зрозуміло, як робити певні завдання, як гарно написати курсову, тим більше дипломну роботу.

Із багатьох спеціальностей немає такої кількості підручників та посібників, як у школі. Тому із джерелами навчання студентам пощастило ще менше. Буває, шукаємо в Інтернеті, а не знаємо, чи підходящу інформацію знайшли, чи ні.
Але у Чернівцях під час карантину та дистанційного навчання можна побачити скільки молоді на вулицях, що навіть інколи виникає мимоволі запитання: «А коли вони усі вчаться?». А ще виникає запитання, на скільки компетентних молодих фахівців згодом отримає українських соціум, бо ж чи можливо навчати, наприклад, лікаря дистанційно?
Що ж? Карантин – це виклик, і для освіти також!

Коронавірус та медицина: чи є кошти на боротьбу із COVID-19 та що показав перший місяць вакцинації у Чернівцях?

Із 1 березня Буковина увійшла до так званої «червоної» зони щодо рівня захворюваності на коронавірус. Уже наприкінці лютого було зафіксовано 640 нових хворих на добу, але й це не останній антирекорд. На кінець березня в нашій області загальне число людей, у яких тест на COVID-19 виявився позитивним, сягнула 70 тисяч.

У той час, коли одні вважають, що від коронавірусу все одно ніде не утекти, інші запевняють, що такий стрибок через те, що буковинці занадто розслабилися. Так чи інакше, але боротися із інфекцією необхідно потужно, а для цього, звісно, потрібні гроші.

Що з фінансуванням?

Здавалося б, коронавірусна інфекція навесні минулого року була практично у всіх на слуху. Куди не прийди, говорять про одне і те ж. Але восени український уряд, схоже, нагулявши влітку імунітет, розсла-бився. Адже видаткова частина на галузь охоро-ни здоров’я, відповідно до законодавства Украї-ни, повинна становити 5%. Але навіть у період пандемії медичні заклади цих 5% не побачать. У 2021 році міністерство охорони здоров’я отримало 4,2% ВВП, але і це рекордна сума як для нашої країни.

У грошовому еквіваленті це майже 160 млрд гривень. Якщо порівнювати із минулими роками, то видатки і справді збільшуються (це на 30 млрд більше ніж цього року і майже на 65 млрд більше ніж у 2019 році), але і потреби суттєво збільшуються.

Не можна забувати і про інші, не менш важливі сфери, адже в Україні триває військове притистояння на сході України, тому галузь оборони теж потребує чималих коштів, але їй бюджет скоротили на 123 млн гривень. У той же час видатки на сфери МВС, СБУ, ДБР тощо збільшилися на кілька мільярдів кожній. Варто наголосити, що кращим фінансування стало і у сфері культури, попри те, що на ній часто полюбляють економити, так понад 11 млрд отримають заклади культури.

2021 року збільшилися видатки і на утримання керівного апарату. Як повідомляли ЗМІ, Офіс Президента отримає 1 266, 8 мільйона гривень; Секретаріат Кабміну – 1 123,8 мільйона гривень; Апарат Верховної Ради – 2 535,6 мільйона гривень. Тобто разом нараховується чималенька сума. Але чи не повинні наші урядовці економити ще й на собі, а не тільки на пересічних українцях? Адже найбільше було «урізано» бюджетні кошти для виплати субсидій – на 2, 7 млрд гривень.

Департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації для підпоряд-кованих ДОЗ медичних закладів на 2021 рік передбачені видатки у сумі 168 млн. Окрім того, 3 млн. грн. із бюджету області у 2021 р. буде скеровано на подолання гострої респіраторної хвороби COVID-19. Загалом бюджет Чернівецької області становитиме 2,5 млрд гривень. Тобто можемо говорити, що медична галузь на Буковині теж має доволі невелике фінансування. Але з іншого боку, Чернівецька область одна із лідерів в Україні за кількістю хворих на коронавірус.

Тому у Чернівцях економлять не тільки на пацієнтах, а й на лікарях. Інфекціоністка Чернівецької обласної клінічної лікарні, нещодавно Ольга Кобевко оприлюднила допис у Facebook, в якому показала суму авансу за роботу з ковід-хворими — мізерні 2 472 гривні. Але працівники цих відділень, відповідно до законодавства, повинні отримувати низку надбавок. Чернівці навесні 2021 року перебували у «червоній» зоні за кількістю хворих, проте, за словами лікарки, навантаження у лікарні зросли ще у лютому, й збільшилась кількість пацієнтів з важким перебігом хвороби.

Пост інфекціоністки у соціальній мережі набув чималого розголосу: під ним залишили переважно обурливі коментарі понад 200 людей, а поділилися станом фінансування у медичній сфері ще 400 осіб. Наприклад, користувач під іменем Serge Fahrenheit своє обурення висловив таким чином: «Жесть конечно, у меня в санузле бойлер больше стоит, чем у врачей зарплата. Тупо за людей не считают». Для порівняння користувачув Олена Флореску під вказаним постом висловила заклик, аби усі лікарі, яким не виплачують навіть суму, що потрібна для життя, звільнялися з роботи: «Усі, точніше увесь персонал лікарні,в кого зарплата ничже хоча б 10 000 грн (і це така сума, щоб просто виживати), повинні просто піти з роботи. Нехай працюють, головні лікарі , ну і той хто отримує адекватну заробітню плату». Тобто можемо узагальнити, що краяни підтримують позицію лікарки про те, що фінансування медичних працівників, особливо в червоних зонах, повинно бути кращим.

На пост Ольги Кобевко відреагували і високопосадовці. Так, Міністр охорони здоров'я Максим Степанов сказав, що "саме від таких, як пані Ольга", він має змогу отримати всю інформацію щодо реальної ситуації в лікарнях У чеукраїнських міст і пообіцяв перерахувати зарплатню з усіма надбавками.

Вакцинація: як, скільки та чи ефективно?

Щеплення в Україні можна отримати як у медичному державному, так і у приватному закладі. Розпочалася кампанія вакцинації від коронавірусу із 24 лютого, тобто напередодні того, як Буковина увійшла до «червоної» зони. Міністр охорони здоров’я України Максим Степанов уже тоді запевнив, що наша країна забезпечена вакцинами для першого і другого етапу згідно з планами МОЗ, а також наголосив на тому, що Україна очікувала такі поставки вакцин: Pfizer – більше 100 тис доз.; Sinovac – близько 2 млн доз.; AstraZeneca (CoviShield) – майже 4 млн доз. NovaVax – 15 мільйонів доз з терміном поставки орієнтовно у липні цього року.

На Буковині насамперед планувалося вакцинувати медиків, які працюють із хворими на COVID-19, та військових. Уже у день офіційного старту вакцинації (26 лютого), в Чернівцях щеплення від «корони» отримали 15 працівників. Друга хвиля безкоштовної вакцинації повинна охопити людей, старших 80-ти років, а записатися на щеплення можна уже із кінця березня.

Чернівчани не поспішають іти вакцинуватися навіть за державні кошти, хоча чиновники вдаються до найбільш радикальних методів агітації – навіть у церквах. Як повідомляли місцеві активісти, заступниця директора департаменту охорони здоров’я Чернівецької ОДА Марія Поліщук разом заступницею головного лікаря Обласної дитячої лікарні Оксаною Знак відвідали Храм Різдва Пресвятої Богородиці та Святого Антонія УГКЦ у Чернівцях, де закликали прихожан вакцинуватися від коронавірусу, але при цьому навіть не одягнули захисну маску.

Не сприяє підвищенню рівня вакцинації і ситуації, коли люди помирають після отримання щеплення, хоча причина летальних випадків полягає ніби то в іншому.

Смерть військового провізора із Чернівецької області після вакцинації від коронавірусу, схоже, облетіла усю країну. 15-го березня поточного року Олександр Остапенко отримав щеплення проти COVID-19 вакциною Covishield/AstraZeneca. Вакцинацію працівників військового госпіталю, де він працював, здійснювала мобільна бригада, яка наголосила, що вакцинація пройшла успішно, жодних негативних проявів під час неї не трапилося. Проте уже наступного дня йому стало значно гірше, через що чоловіка госпіталізували. Провівши ще тиждень у реанімації, 24 березня у чоловіка зафіксували смерть, причина якої – гострий мозковий інсульт.

Директор Чернівецького патологоанатомічного бюро Дмитро Гречко причину смерті журналістам ТСН прокоментував так: «Є тромбоутворення, але у хворого супутніх патологій багато. Ішемічний інсульт з крововиливами у головний мозок, набряками головного мозку на фоні важкої гіпертонічної хвороби».

На момент смерті у Олександра Остапенка уже було виявлено коронавірус. У ЗМІ також можна натрапити на інформацію про те, що чоловік хворів і діабетом, проте донька померлого Вікторія таку інформацію спростувала. То що спричинило смерть чоловіка, і чи має до цього якийсь стосунок вакцинація проти коронавірусу?

Варто наголосити, що у нашому регіоні наявні також випадки, коли вакцина узагалі не подіяла, а за місяць після вакцинації було констатовано коронавірус. Йдеться про інфекціоністку місцевої лікарні Ольга Кобевко.
Лікарка у відеозверненні на своїй сторінці у соціальній мережі розповіла про підготовку до вакцинації та її подальший перебіг:

«Я дуже ретельно підійшла до вакцинації. І загалом до цього дуже ретельно готуюся. Коли я вакцинувалася, я в той день здала антитіла, які були нульовими в мене. Протягом року, скільки працюю з коронавірусом, антитіла в мене постійно нульові – я не хворіла. І на 17-ий день після вакцинації я здала знов антитіла, вони в мене далі залишилися нульові. Я якось трошки забігалася, тому що в нас зараз був сильний спалах щодо інфікованих. Сподівалася, що мине 4 тижні, я здам антитіла і буду бачити якийсь позитивний результат. На сьогодні я позитивна по коронавірусу», – наголосила інфекціоністка..

В розрізі всіх інфекційних хвороб Ольга Кобевко наголошує, що саме вакцини врятують нас у боротьбі із певними збудниками. Щодо коронавірусу, то інфекціоніст наголошує, що усі вакцини не досліджені та не зрозумілі. У той же час інфекціоністка заявила, що ефективність вакцини не будуть досліджувати в Україні, як, скажімо, в Ізраїлі чи Мексиці. Говорити про те, на скільки ефективно чи не ефективно вакцинуватися, на сьогодні жінка не береться. Хоча й уточнює, що решта персоналу, що отримали щеплення наразі почуває себе добре, серйозних ускладнень не зауважено.

Сovid-19 змусив буковинців покласти зуби на полицю

Уже рік українці живуть в умовах поширення коронавірусу. Якщо із його початків на території України уряд добряче бив на сполох, то згодом його дії трохи послабилися… Як тільки влада не намагалася зменшити ріст захворюваності в Україні: і кількамісячним цілковитим карантином навесні 2020 року, і карантинами вихідного дня восени того ж року, і локдауном у січня 2021, і карантинам «червоних» зон. Зменшилася кількість захворюваності чи ні, а по кишенях місцевих підприємців та навіть звичайних працівників ці локдауни кожного разу б’ють не на жарт. Та й не тільки локдауни, адже упала і купівельна спроможність буковинців.

Буковинці змушені економити

Хоча із січня цього року розмір мінімальної заробітної плати було піднято, суттєвого полегшення буковинці не відчули. На це насамперед є 2 причини: частина чернівчан узагалі лишається без роботи або ж утратила її від початку пандемії коронавірусу, а ще частина населення, котра отримувала більше, від мінімалки, відчула хіба стрибок цін на продукти харчування та пальне, без яких підняття мінімального укладу в нашій країні узагалі складно уявити.

Відвідавши кілька супермаркетів міста, порозмовлявши з продавцями на ринку, який, до слова, згодом узагалі закрили, підбивши підсумки всеукраїнських досліджень, висновок тільки один: пересічні жителі дедалі більше економлять на їжі. Як повідомлялося, споживачі в Україні за останні два роки помітно змінили свої переваги через різке зниження рівня доходів. Так, з міркувань економії українці стали частіше вживати макаронні вироби і чорний хліб.

Крім того, яловичину і свинину на столах українців замінила дешевша курятина, хоча і вона неабияк стрибнула в ціні і, здається, скоро наздожене своїх «колег».

«Та ось що купила, − показує на виході із супермаркету на пакет чернівчанка Оксана. – Круп купила…трохи м’яса – акція зараз. Молока зараз на базар піду куплю, і сир теж домашній хочу. Звичайно, стараємося еконо-мити. І рік назад економили, і зараз економимо… Ну як економимо − купуємо менше, а платимо так само, а то й більше».

Ціна на «цукор» побила усі рекорди, по більш, як 20 гривень буковинці його ще не купували. Якщо ще влітку цього року ціна на цукор була близько 10-12 гривень за кілограм, то із початком нового року «солодкий» піднявся майже удвічі. Якщо порівнювати ціна на початок року, то за цим показником «білий» теж суттєво підскочив – на 58%, (із трохи більше 13 грн на початку 2020 до 20 грн на початку поточного). І це тільки за статистикою порталу «Слово і діло», реальні ціни у Чернівцях на кілограм цукру сягали і до 22 грн/кг.

Вартість олії також зросла до рекордних 55–60 гривень навіть не за літр, а за 850 мл, адже саме скільки наливають до пляшок більшість українських виробників. І це тільки продукти першої необхідності, а що говорити про ласощі та смаколики, на яких у пересічних буковинців коштів узагалі не вистачає.

Аналітики вважають, що основною причиною подорожчання є зниження пропозиції сировини (буряка і соняшнику). Продавці ж б’ють на сполох, бо купувати за такими цінами місцевим жителям складно: «Не беруть зовсім! Я за сьогодні продала тільки 1 пляшку олії. Може, на сало піднявся попит, не знаю. На олію немає зовсім», – наголосила продавчиня одного із продуктових магазинів у Шевченківському районі нашого міста.

«Червоний вінець» – торгівлі кінець

Із 1-го березня поточного року Чернівецька область зарахована до так званої «червоної» зони. А це означає автоматичну заборону роботи кафе, ресторанів, ТРЦ, кінотеатрів, ринків. Також не дозволяється проведення масових заходів та відвідування освітніх установ.

Особливо можливість заробляти відстоювали підприємці Калинівського ринку, які на початку березня влаштовували акції протесту біля стін міської ради. Їм таки вдалося досягнути бажаного результату: роботу непродовольчих кіосків відновлено, проте не надовго. Уже із 24 березня, як заявив директор ринку Олег Гульпак, почали працювати виключно продуктові кіоски. «На жаль, найближчим часом КП МТК "Калинівський ринок” буде закритий. Місцева влада і адміністрація ринку не має жодних законних підстав для непокори виконавчій владі України і не має жодної можливості для того, аби ці обмеження обійти. Світ бореться із пандемією коронавірусу, а ми до того ж ще й боремося із тими, хто звинувачує нас у неможливості обійти закон», – констатував директор ринку на своїй сторінці у Facebook.

Для порівняння ресторани склали зброю без пікетів міської ради, сподіваючись хоч трохи заробити на доставці їжі. Наприклад, ресторан «Diverso» надає своїм клієнтам безкоштовну доставку при замовленні від 299 грн.

Карантин ще весни 2020 року помітно вдарив по кишенях підприємців України, а до подальших карантинних обмежень вони точно не були готові. У травні минулого року, відповідно до опитування, проведеного Європейською Бізнес Асоціацією (ЄБА)[6] серед мікро- та малих підприємців, 33 відсотки малих підприємств визнали, що втратили під час нинішньої кризи від 50 до 75 відсотків доходів. Ще 44 відсотки респондентів зазначили, що втратили до 50 відсотків доходів, а сім відсотків підприємств навіть розглядають варіант закриття. І тільки у 14 відсотків учасників опитування не відбулося жодних змін у роботі або ж навіть зріс дохід.

Підприємці навчаються жити по-новому

Пандемія вчить буковинців працювати он-лайн. До такої роботи активно вдалися навіть ті підприємці, що раніше до мережі ставилися вкрай підозріло. Туризм і раніше добре почував себе у мережі, а пандемія тільки пришвидшила його еспансію Інтернету. Але як не крути прибутки турагентств падають. За даними UNWTO, «туристичний потік у 2020 впав на 72% та відкинув галузь на рівень дев'яностих років. В Україні ситуацію дещо нівелювала відкриті та відносно доступні Туреччина та Єгипет. Тим не менше, за підсумками року обсяг продажів впав на 60-70%».

У 2021 році попри те, що поширення «корони» в Україні набула нових обертів, туризм повертається у життя містян. Туристичні агенції також переглянули свою роботу. І головне правило у новій грі – жодного слова про карантин. Ми моніторили аккаунти у соціальних мережах низки місцевих турагенств. Наприклад, «Турагенcтво TUI Чернівці» робить усе для того, аби ми забули про загрозу коронавірусу, а допомагає їм у цьому низка вражаючих фото і низькі ціни на відпочинок.

До опису кожної путівки додається страхування від невиїзду у кожному турі. Менеджери ж компанії закликають: «Встигніть, адже кожного місяця ціни зростають, а на море ви все одно поїдете, я впевнена». На сайті «Join UP!» вказано, що найбільш популярними на сьогодні серед українців є мандрівки до Єгипету і ОАЕ, а також до Туреччини.

Якщо одні підприємці і вчаться жити онлайн, то інші до такої сфери пристосуватися не можуть. Скажімо, перевізники у період жорсткого карантину 2020 року просиділи без роботи, адже маршрутки не курсували. Не стали в нагоді і звичні нерегулярні перевезення, адже ні весіль, ні інших масових заходів просто не було: то куди вести містян?

А ось працівники банків навіть відчули полегшення. Чернівчанка Валентина працює у відділенні «Ощадбанку» нашого міста; говорить, що в карантин у приміщенні стало значно тихіше, працювати легше, адже клієнти чекають на вулиці: «Нам зараз добре: клієнти надворі шикуються у чергу, всередині скупчення немає, відповідно і немає звичного шуму. Якщо виникають якісь конфлікти у черзі, то ми цього не чуємо».

Що ж, хочеться, аби усі швидше одужали і життя набуло звичних барв. Будьте здорові!

Робота студентки IV курсу, кафедри журналістики, ЧНУ ім. Ю.Федьковича, Юлії Цісовської.