І поки всі обговорюють майбутній "новий в’їзний знак у Чернівці", я змоделюю, що буде з гостем нашого обласного центру далі – після того, як він намилується «антивандальними малими архітектурними формами під Led освітленням» і дістанеться ось хоча б тролейбусної зупинки на кільці біля дріжджзаводу.
Ну як «змоделюю» - просто розкажу те, що витримують наївні «гості міста», які щодня прилітають сюди, як метелики на лампу розжарювання. З власного досвіду. 

Зупинка на кільці, до прикладу, сьогодні – це пекельне пекло. Бруд, натовп, спека і жодного дашка (ну, власне, як і на Соборці, тільки плюс бруд). Ну куди там ще дашок – там людям ніде стати, - пише журналістка.

Тому може видатися, що наступна зупинка – яка майже перед мостом – краща: там принаймні є дашок, відповідно – трошки тіні. І це справді так! З одним маленьким ганджем: на тій зупинці… нічого не зупиняється. З досвіду – це зупинка суто для одного міського автобуса, 1А. Який там проїжджає раз хвилин на 40, а то й 45. Але дізнається гість міста про це хіба що облаштувавшись там як на пункті спостереження. Тому що писемних згадок про те, що ж тут зупиняється і яким маршрутом воно їздить, - катма.
Ось так запаленими від сонця очима нещасні потенційні пасажири проводжали поглядом усе, що жваво промайнуло повз за якихось 40-45 хвилин: дві 13-ки, дві геть порожні і від цього лункі 29-ки, дві рогаті 3-ки, одну 34-ку. Хтось усвідомлював свою помилку і повертався до зупинки на кільці, хтось ішов на міст до наступної зупинки… Люди питали, чи щось, крім тролейбуса №5, їде на проспект – бо інформації жодної, ні на зупинках, ні на транспорті, і ще й водії з кондукторами нічого не оголошують…, - йдеться у дописі Маріанни Антонюк