Гучно назвавши законопроєкт «антиахметівським» («антиолігархічним»), уряд під шляхетним приводом справедливого оподаткування приватних монополій та великих фінансово-промислових груп запланував суттєво посилити фіскальний тиск на малий і середній бізнес та простих громадян України.

У разі ухвалення ініційовані владою зміни призведуть до того, що середній клас в Україні не з’явиться ще десятки років.

«УДАР Віталія Кличка» вважає, що держава має створювати комфортні умови для вільної самореалізації громадян та максимально заохочувати підприємницьку ініціативу, що є основною передумовою для становлення та зміцнення середнього класу в країні.

У партії занепокоєні наміром уряду підвищити ставки окремих податків та розширити податкову базу, що однозначно негативно вплине на добробут та фінансову стабільність українських родин.

У пояснювальній записці мета законопроєкту №5600 визначена як «забезпечення збалансованості бюджетних надходжень шляхом підвищення ефективності використання економічних ресурсів країни, а також усунення прогалин чинного законодавства».

Прийняття та реалізація положень законопроекту сприятиме додатковим надходженням до бюджетів у розмірі близько 50 млрд грн з розрахунку на рік.

Тобто основна мета даного законопроекту – наповнення бюджету будь-якою ціною. Заради цієї «шляхетної мети» уряд готовий необмежено впроваджувати додаткові фіскальні інструменти та необґрунтовано підвищувати податки для малого і середнього бізнесу.

Більшість норм цього законопроєкту спрямовані проти середнього класу, проти малого бізнесу, проти фермерів: уряд б’є середній клас, щоб олігархи боялися.

Серед найбільш небезпечних нововведень експерти «УДАРу» виділяють:

- обкладання ПДВ угод з купівлі-продажу нерухомості (здорожчання нових квартир мінімум на 20%) та підвищення ставки ПДФО на угоди з продажу квартир, що призведе до додаткового здорожчання житла ще на 5–18%;

- зниження площі землі, дохід від продажу врожаю з якої не оподатковується – з 2 га до 0,5 га;

- запровадження поняття мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) для фермерських господарств;

- надання податковим органам права отримувати на запит інформацію (пояснення) від платника не лише за фактом виявленого правопорушення, а й тоді, коли ДПС виявить факти, які можуть свідчити про порушення платником податків вимог законодавства;

- урізання прав на отримання бюджетного відшкодування;

- обмеження можливості включати платниками податку до складу податкового кредиту податкові накладні, складені через більш як шість місяців (зараз 365 днів) з моменту здійснення операції;

- передача податковим органам права брати в податкову заставу (без рішення суду) рухоме та нерухоме майно.