"Ну що ж, тепер уже я нарешті можу говорити про це офіційно. Багато хто з читачів бачив поминальне солодке деревце чи читав про нього. Може навіть мої статті Це надзвичайно глибока традиція, яка на теренах Чернівецької області має кілька варіантів і відображає прадавній дар душі. Чи не перші з відомих наукових згадок - у працях Раймунда Кайндля", - пише авторка допису.

"Упродовж 5-ти років ми посилено вивчали цю практично таємничу традицію, де має значення все. Але ви ж розумієте, що якби не підтримка громад - нічого би не вийшло. Це поминальна традиція, а отже - дуже особиста, яку будь-кому не покажуть.

Я дякую вам, неймовірні буковинські люди - ви це зробили. Ви вчили, допомагали з логістикою, де треба - з перекладом, ви збирали матеріал і ділилися ним (і тільки під вашим авторством він зберігається у нашому архіві). Ви не стомлювалися пояснювати вдруге, вдесяте. Бувало так, що малювали мені у зошиті і показували стрілками де що повинно бути. Бували дні, коли на один день припадало дві експедиції. І ось НАРЕШТІ. Буковинське поминальне деревце з дарами визнано елементом нематеріальної культурної спадщини України, номінаційне досьє на прохання громад підготував Буковинський центр культури і мистецтва", - зазначає Іванка Стеф'юк.