Фото: buknews.com
Знайдені монети від австрійської доби і до сьогодення
Реклама
Реконструкція скверу на Соборній площі дозволила місцевим краєзнавцям обстежити територію скверу між вулицями Головна, митрополита Гакмана, Кафедральною та Героїв Майдану.
За інформацією видання buknews.com, обстеження скверу було проведено 15 червня 2023 р. за участі краєзнавців М.М.Салагора, С.В.Пивоварова, В.А.Калініченка та Ю.І.Чорнея.
Обстеження скверу здійснили за допомогою метелодетекторів. Група краєзнавців відшукала 111 металевих предметів.
"В результаті робіт виявлено понад 111 металевих предметів, які мають безпосереднє відношення до минулого буковинської столиці і підтверджують його мультикультурний характер.
Більшість знахідок становлять монети з різних періодів історії міста - від австрійської доби, через румунський і радянський періоди, до сьогодення", - йдеться у статті.
Більшість знахідок становлять монети з різних періодів історії міста - від австрійської доби, через румунський і радянський періоди, до сьогодення", - йдеться у статті.
Краєзнавці передали усі виявлені знахідки на території скверу Дня вишиванки до Краєзнавчого музею Чернівецької області. Монети та предмети вивчать та використовуватимуть у виставках, експозиціях.
Коротка історична довідка:
У ХVIII ст. за даними картографа Ф.фон Міга тут розташовувалася найвища місцина в Чернівцях. Пагорб мав гостру вершину, яка пізніше була знівельована. На сьогодні це найвища точка середмістя Чернівців із висотою 225 м. над рівнем моря.Саме в районі цього пагорбу на думку істориків у вересні 1709 р. відбулася сутичка між військами російського царя Петра – І та шведсько-козацьким загоном короля Карла ХІІ та гетьмана Мазепи, які шукали шлях відступу з території Молдавії до Померанії.
З початку ХІХ ст. із розбудовою міста розпочалося вирівнювання пагорба. Так, у 1812-1817 рр. коли будувалася місцева в’язниця верхівку пагорбу зрізали. Позаяк його схили (інколи в тогочасній літературі його називали Чернівецький пагорб) були зарослі лісом то вони поступово вирубалися й продавалися на дрова. Тому площа, яка тут спочатку утворилася, отримала назву Дров’яна площа. У 1875 р. під час святкування 100 річчя приєднання Буковини до Австрії вона отримала назву площа Австрії. В народі її називали «Гострий плятц». Тут проводився щорічний Петрівський ярмарок.
У 1871-1873 рр. у східній частині площі збудували будинок Крайового уряду, а площу перед ним назвали «Площа Франца Йосифа» яку поступово озеленювали по контуру. В румунський час, за даними дослідників тут розміщувалося декілька пам’ятників. В 1946 р. в західній частині скверу був збудований монумент на честь воїнів Червоної армії з трибуною для місцевого партійно-господарського активу. Колишня площа була перетворена у сквер із різними кіосками та ятками.
