"Прийшов зранку з наряду. На базі зустрів свого побратима з відпустки. Обійнялися, порозмовляли. І тут Сашко поділився відпускною пригодою, а саме дорогою до дому. Справа в тому, що до Чернівців дорога обійшлася дешевшою, ніж коли Сашко добирався з місця обліку до свого будинку в самих Чернівцях. Таксист-мудрагелик вирішив, що на військовому можна заробити кілька сотень. Він почав возити Сашка, корінного чернівчанина, ніби той приїхав з іншої країни і захотів побачити цікавинки Чернівців. Сашко не встигав дивитися за лічильником, як той перекидав сотню за сотнею гривнів. Совісний солдат чи не хотів псувати собі настрій, все ж таки їхав до рідних, чи то хотів подивитися що з того вийде... Коли набридло їхати мій побратим повідомив таксисту, що він чернівчанин і натякнув, що зайві екскурсії йому не потрібні. Таксист певно натяку не зрозумів і сказав суму у 750 грн. Сашко дав 800, і не отримавши 50 грн решти пішов додому. Його в той час не цікавили гроші, після запеклих боїв під
Бахмутом йому хотілося чим пошвидше побачити рідних...
Всю цю історію він усвідомив аж через кілька днів, а мені розповідав з незрозумілим подивом, як так, чому?
...
І дійсно, як так??? Я вже не знаю хто ми тут...", - зазначає військовий.