Відтепер також не буде понять міст "районного" чи "обласного" значення
Вісім селищ міського типу Чернівецької області автоматично стали селищами. Це сталося, бо уряд вніс зміни до адміністративно-територіального устрою країни й ліквідував статус "смт". Водночас селище Красноїльськ може претендувати на статус міста, бо має понад 10 тисяч населення, пише Суспільне Чернівці.
У Чернівецькій області було вісім селищ міського типу. З 26 січня вони автоматично стали селищами – тоді зміни до адміністративно-територіального устрою країни вступили в дію.
Зокрема, йдеться про:
Вижницький район
- Берегомет;
- Путила;
Дністровський район
- Кельменці;
- Глибока;
- Красноїльськ;
- Лужани;
- Неполоківці;
- Кострижівка;
"Згідно із законом, містом називається населений пункт із компактною забудовою, в якому живуть понад 10 тисяч людей. Селище – населений пункт з переважно садибною забудовою й населенням у понад 5 тисяч людей. Село – пункт, де менш як 5 тисяч людей", – розповіла у коментарі Суспільному директорка обласного департаменту систем життєзабезпечення Тетяна Антонюк.
За словами Антонюк, крім "смт", відтепер також не буде понять міст "районного" чи "обласного" значення.
Хто може стати містом
Прикордонне селище міського типу Красноїльськ має населення у 11 тисяч жителів. За новим законом Красноїльськ може претендувати на статус міста, якщо у громаді виявлять таке бажання.
У випадку, якщо залишиться селищем, матиме більше грошей – освітньої субвенції, раніше смт їх не доотримували на відміну від сіл. Для міст – субвенція менша, однак статус міста є вищим і закріплює рівень розвитку, якого досягла громада. За словами голови Красноїльської громади Степана Драгуна, остаточне рішення прийматимуть на громадських слуханнях.
"По критеріях ми тягнемо на те, що отримати статус міста, є інфраструктура, соціальні об’єкти. Якщо бути селищем, то отримаємо більше освітньої субвенції, більше грошей на інфраструктуру. Ми у 2016 році створили нашу громаду, то ми були селище й не попали під ті критерії, як села, й не отримали гроші на інфраструктуру", — каже Драгун.
За словами Антонюк, наразі жоден населений пункт не звертався до обласної адміністрації з ініціативою стати містом.
"Переведення до категорії міст чи селищ затверджується Верховною радою України за поданням Кабміну та зверненням місцевих рад. Перехід від смт до міста підвищує статус, але треба пройти певну експертизу, яка фінансується з місцевих бюджетів. Чи готові місцеві бюджети нести фінансові навантаження?", – каже Антонюк.
Що змінює закон
До прийняття закону адміністративно-територіальний устрій в Україні регулювався законом радянського зразка, який не відповідає нинішнім потребам. За словами радниці голови Асоціації міст Оксани Продан, тепер у законі прописані механізми для громад та їхніх жителів, щоб впорядкувати межі населених пунктів, змінити їхній статус чи перейменувати за необхідності.
"Саме цей закон передбачає, що селища належать до тієї самої категорії, що сільські громади. Тоді вони отримують право на розрахунок саме за тією формулою субвенції з державного бюджету, і в них виходить є більші можливості, більше грошей, ніж у міських громад. Для сільських громад формула інакша і вона дає можливість більшу отримувати допомогу з державного бюджету", — каже Продан.
Рішення про зміну статусу прийматимуть у кожній громаді окремо. За словами Продан, не завжди громади приймають рішення виключно на користь грошей. На її думку, громади, яким не потрібна субвенція, бо у громаді є бізнес, підприємства, сплачують податки, стануть містами.
"А ті, кому субвенція потрібна, вони її отримають. Тому що досі у них не було такого права. Вони були селищами міського значення, не могли отримувати ту субвенцію, на яку сьогодні мають право, тому що мешканці не отримують додаткових послуг", — каже Продан.
