На повну модернізацію інфраструктури пункту пропуску "Шепіт" потрібно щонайменше 660 млн гривень
У 2023 році значно збільшились митні надходження України, зокрема в півтора рази порівняно з 2022 роком, завдяки розширенню роботи пунктів пропуску на кордоні з Румунією. Для подальшого розвитку цієї інфраструктури затверджено спільний з Румунією майстер-план, який передбачає модернізацію шести пунктів пропуску. Вони мають різні пріоритети, що дозволить визначити черговість залучення коштів від міжнародних інвесторів та Європейської комісії.
Про це повідомила заступниця голови Чернівецької обласної адміністрації Альона Антимійчук.
Наразі вже розпочато розширення пункту пропуску «Порубне». Проєкт фінансується за програмою Connecting Europe Facility, яка виділила 1,5 млн євро. Заплановано збільшення кількості смуг на в’їзд і виїзд, що подвоїть пропускну здатність цього пункту.
"Найближче і те, що вже реалізовується, це розширення пункту пропуску "Порубне", на нього отримано фінансування за рахунок програми Connecting Europe Facility 1,5 млн євро. Вже перший авансовий платіж отримала служба розвитку інфраструктури і відновлення доріг в Чернівецькій області, відповідно починається розширення пункту пропуску, як з боку України, так і з боку Румунії.
Мова йде про те, що збільшиться кількість смуг, кількість ліній, по яких відбувається пересування транспорту. Саме задача розширення - це буде збільшення кількості, буде дві полоси на в'їзд і дві полоси на виїзд, тобто по суті це на певному етапі дасть подвоєння можливості пропуску автомобілів через пункт пропуску", - повідомила Альона Антимійчук.
Мова йде про те, що збільшиться кількість смуг, кількість ліній, по яких відбувається пересування транспорту. Саме задача розширення - це буде збільшення кількості, буде дві полоси на в'їзд і дві полоси на виїзд, тобто по суті це на певному етапі дасть подвоєння можливості пропуску автомобілів через пункт пропуску", - повідомила Альона Антимійчук.
Також модернізація чекає на пункти пропуску «Дяківці» та «Красноїльськ». Вони потребують змін у інфраструктурі на румунській стороні для повноцінного запуску вантажних перевезень. «Красноїльськ» наразі приймає порожні вантажівки, автобуси та легковий транспорт, тоді як «Дяківці» обмежені лише транспортом до 3,5 тонн.
"Дані пункти пропуску на сьогоднішній момент потребують внесення змін і коригування з боку румунської сторони інфраструктури на їхній території. В подальшому другим етапом - це буде розширення діючих пунктів пропуску для того, щоб збільшити їхні потужності. Пункт пропуску "Дяківці" на сьогоднішній момент вони фактично не передбачені для провезення вантажів, виключно пункт пропуску "Красноїльськ", він допускає на сьогодні пропуск пустих вантажних автомобілів і
пропуск автобусів, пропуск легкового транспорту.
Пункт пропуску Дяківці має потужність по пропуску лише до 3,5 тон", - розповіла заступниця голови обласної адміністрації Антимійчук.
пропуск автобусів, пропуск легкового транспорту.
Пункт пропуску Дяківці має потужність по пропуску лише до 3,5 тон", - розповіла заступниця голови обласної адміністрації Антимійчук.
На черзі також будівництво нового пункту пропуску «Біла Криниця». Українська сторона вже подала документи на узгодження з Румунією, після чого розпочнеться процес виділення земельних ділянок.
"По пункту пропуску "Біла Криниця", який також планується будувати з нуля, він включений в високий пріоритет тих пунктів пропуску, які повинні будуватися на території Чернівецької області, і в цілому на території України, і поєднувати між собою Україну і Румунію.
На сьогоднішній момент українська сторона відправила на погодження румунській стороні офіційні документи, відповідно повинен відбутися обмін нотами, і після офіційного обміну нотами, ми можемо приступати до питання формування земельних ділянок, тому що на поточний момент частина земельних ділянок, на території, яких планується будівництво пунктів пропуску, вони перебувають в приватній власності, відповідно потрібно буде здійснити або обмін даних земельних ділянок з обміном на інші земельні ділянки, які знаходяться в землях запасу територіальної громади, або рухатись в інших законодавчо передбачених форматах", - пояснює посадовиця.
На сьогоднішній момент українська сторона відправила на погодження румунській стороні офіційні документи, відповідно повинен відбутися обмін нотами, і після офіційного обміну нотами, ми можемо приступати до питання формування земельних ділянок, тому що на поточний момент частина земельних ділянок, на території, яких планується будівництво пунктів пропуску, вони перебувають в приватній власності, відповідно потрібно буде здійснити або обмін даних земельних ділянок з обміном на інші земельні ділянки, які знаходяться в землях запасу територіальної громади, або рухатись в інших законодавчо передбачених форматах", - пояснює посадовиця.
Крім того, пункти пропуску «Шепіт» та «Руська» мають стратегічне значення для об'єднання україномовних громад по обидва боки кордону. Хоча в рамках міжнародного проєкту вже вдалося частково оновити дороги, на повну модернізацію інфраструктури потрібно щонайменше 660 млн гривень.
"По пункту пропуску Шепіт з позитивного і хорошого боку, що в рамках міжнародного проекту вдалося частково здійснити будівництва доріг, але це лише 2 км, а загального оновлення інфраструктури потребує інвестиції мінімум 660 млн. Це те, що ми прораховували станом на 2023 рік. У цінах 2024 року впевнена, що ця вартість буде дещо навіть більша і вища", - резюмувала Альона Антимійчук.
