Понад 40% вчителів налаштовані піти з професії до 2030 року Реклама
13 листопада презентували результати масштабного дослідження «Вчителі України: кадровий потенціал», яке тривало понад рік.
Результати справді викликають суспільний резонанс: понад 40% вчителів налаштовані піти з професії до 2030 року!
Нестача вчителів — загальносвітовий тренд, який в Україні посилюється впливом повномасштабної війни. Громадська спілка «Освіторія» та дослідницька агенція FAMA провели масштабне дослідження «Вчителі України: кадровий потенціал», щоб оцінити поточний стан вчительства та спрогнозувати потребу у вчителях до 2030 року. Освіторія, яка вже понад 10 років системно навчає вчителів і допомагає державі впроваджувати реформи в освіті та долати освітні втрати, переконана, що отримані результати дозволять полісмейкерам ефективніше планувати, спираючись на актуальні дані.
Дослідження тривало понад рік, для нього залучили понад 10 000 вчителів та студентів педагогічних спеціальностей. Серед ключових знахідок — вчителів дедалі меншає і в містах, і в селах. Із початком повномасштабного вторгнення учительський склад скоротився на 12%, тобто майже 40 тисяч вчителів. Існує значний розрив між учителями гуманітарних і технічних напрямків — останніх менше у півтора рази.
Окрім того, вчителі стають старшими. Середній вік українських педагогів становить 45 років, а понад 30% вчительського складу — педагоги передпенсійного та пенсійного віку. Більшість педагогів — жінки (86%).
Понад 40% вчителів налаштовані піти з професії до 2030 року. І тільки трохи більше половини студентів педагогічних спеціальностей планують працювати вчителем у школі найближчими роками. Варто зазначити, що через низький престиж професії протягом останніх 6 років середній вступний бал на педагогічні спеціальності знижувався.
Математичне моделювання показало: навіть за наповнення класів відповідно до норм законодавства, до 2030 року прогнозований брак вчителів ймовірно складатиме 108 тисяч педагогів, але ця цифра може бути значно більшою.
Тільки 47% вчителів задоволені своєю роботою, а абсолютна більшість педагогів — 80% — вважають, що суспільство не цінує їхню працю. При цьому, вчителі переважно вдоволені стосунками із учнями, колегами та батьками, а головними демотиваторами називають бюрократію, низьку заробітну плату та велике навантаження. Лише 12% задоволені рівнем заробітної плати, а 94% висловились за скорочення бюрократичного навантаження як головного мотиватору.
Учителі продемонстрували високий запит на вдосконалення знань. Найпопулярніші — англійська мова (73%), цифрові навички та запити пов'язані з війною: перша домедична допомога, правила поведінки в надзвичайних ситуаціях та ментальне здоров’я. Окрім того, 43% вчителів визнають, що потребують додаткових знань з української мови, водночас дев'ять із десяти — уникають російської мови, навіть якщо необхідно точніше пояснити матеріал.
«По перше, бюрократичне навантаження, яке відволікає від суті професії — навчати дітей — має піти. Це не потребує додаткових вливань коштів, але значно розвантажить вчителя! Звичайно, мають бути достойні зарплати. Але молодь відлякує не тільки низька платня — а низький престиж та неготовність до реальної роботи в школі. Шоку введення в професію, який молоді педагоги відчувають у перший рік, могла б запобігти адекватна підготовка із акцентом на практику, як це працює в таких освітніх супер державах як Фінляндія. Педагогічна освіта має йти в ногу з освітніми реформами. Кадровий потенціал у нас є, головна задача — не втратити його!» — підсумовує Литвин.
Литвин та її команда презентували дослідження 13 листопада 2024 року серед широкого кола полісмейкерів в галузі освіти, освітніх експертів та управлінців. До обговорення долучились екс-міністерка освіти та науки України Лілія Гриневич, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Колебошин, найкращий вчитель України та один із топ-10 вчителів планети за версією Global Teacher Prize, учитель та виконавчий директор Освітньої фундації «МрійДій» Артур Пройдаков та інші. Доступний запис онлайн-трансляції.
Дослідження також містить аналіз педагогічної когорти, її мотиваторів, потреб у навчанні, ставленні до реформи НУШ, та прогнози щодо кадрових потреб. Ознайомитись із ключовими цифрами на дашборді Power BI та завантажити звіт можна за посиланням.
Дослідження тривало понад рік, для нього залучили понад 10 000 вчителів та студентів педагогічних спеціальностей. Серед ключових знахідок — вчителів дедалі меншає і в містах, і в селах. Із початком повномасштабного вторгнення учительський склад скоротився на 12%, тобто майже 40 тисяч вчителів. Існує значний розрив між учителями гуманітарних і технічних напрямків — останніх менше у півтора рази.
Окрім того, вчителі стають старшими. Середній вік українських педагогів становить 45 років, а понад 30% вчительського складу — педагоги передпенсійного та пенсійного віку. Більшість педагогів — жінки (86%).
«З пофесії стрімко вимиваються молоді вчителі до 30 років — за останні роки їх кількість зменшилась більш ніж в 1,6 разів! З 2018 по 2023 рік ми втратили 15 тисяч молодих людей, яких не змогли замінити» — коментує засновниця Освіторії Зоя Литвин.
Понад 40% вчителів налаштовані піти з професії до 2030 року. І тільки трохи більше половини студентів педагогічних спеціальностей планують працювати вчителем у школі найближчими роками. Варто зазначити, що через низький престиж професії протягом останніх 6 років середній вступний бал на педагогічні спеціальності знижувався.
Математичне моделювання показало: навіть за наповнення класів відповідно до норм законодавства, до 2030 року прогнозований брак вчителів ймовірно складатиме 108 тисяч педагогів, але ця цифра може бути значно більшою.
Тільки 47% вчителів задоволені своєю роботою, а абсолютна більшість педагогів — 80% — вважають, що суспільство не цінує їхню працю. При цьому, вчителі переважно вдоволені стосунками із учнями, колегами та батьками, а головними демотиваторами називають бюрократію, низьку заробітну плату та велике навантаження. Лише 12% задоволені рівнем заробітної плати, а 94% висловились за скорочення бюрократичного навантаження як головного мотиватору.
Учителі продемонстрували високий запит на вдосконалення знань. Найпопулярніші — англійська мова (73%), цифрові навички та запити пов'язані з війною: перша домедична допомога, правила поведінки в надзвичайних ситуаціях та ментальне здоров’я. Окрім того, 43% вчителів визнають, що потребують додаткових знань з української мови, водночас дев'ять із десяти — уникають російської мови, навіть якщо необхідно точніше пояснити матеріал.
«Це дослідження — запрошення всіх освітніх стейкхолдерів до діалогу та до дій на основі реальних даних. Вберегти нашу освіту від занепаду можна лише одним шляхом — через створення умов для вчителів, бо без них жодна освітня реформа чи стратегія не спрацює», — каже Зоя Литвин.
«По перше, бюрократичне навантаження, яке відволікає від суті професії — навчати дітей — має піти. Це не потребує додаткових вливань коштів, але значно розвантажить вчителя! Звичайно, мають бути достойні зарплати. Але молодь відлякує не тільки низька платня — а низький престиж та неготовність до реальної роботи в школі. Шоку введення в професію, який молоді педагоги відчувають у перший рік, могла б запобігти адекватна підготовка із акцентом на практику, як це працює в таких освітніх супер державах як Фінляндія. Педагогічна освіта має йти в ногу з освітніми реформами. Кадровий потенціал у нас є, головна задача — не втратити його!» — підсумовує Литвин.
Литвин та її команда презентували дослідження 13 листопада 2024 року серед широкого кола полісмейкерів в галузі освіти, освітніх експертів та управлінців. До обговорення долучились екс-міністерка освіти та науки України Лілія Гриневич, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Колебошин, найкращий вчитель України та один із топ-10 вчителів планети за версією Global Teacher Prize, учитель та виконавчий директор Освітньої фундації «МрійДій» Артур Пройдаков та інші. Доступний запис онлайн-трансляції.
Дослідження також містить аналіз педагогічної когорти, її мотиваторів, потреб у навчанні, ставленні до реформи НУШ, та прогнози щодо кадрових потреб. Ознайомитись із ключовими цифрами на дашборді Power BI та завантажити звіт можна за посиланням.
