Чинний президент Румунії, представник Клаус Йоганніс, обіймає посаду вже два терміни, тому не має права брати участь у виборах Реклама
Президентські вибори в Румунії проходять у неділю, 24 листопада. У цей день громадяни країни беруть участь у голосуванні першого туру. Румуни обирають серед 13 кандидатів нового президента
Виборчі дільниці в країні відкрилися о 7:00 і закриються о 21:00, але з можливістю продовження графіка, якщо будуть люди в черзі.
На виборчих дільницях у Румунії вже зареєстровано перший мільйон голосів, що становить явку виборців на рівні 5,52%. Наразі жодного інциденту або звернення не було зафіксовано.
"Румунів закликають голосувати, щоб обрати майбутнього президента, а також п'ятого президента після грудня. У першому турі президентських виборів у бюлетені фігурують 14 імен”, - пише видання.
Один з кандидатів, колишній прем’єр-міністр Румунії Людовік Орбан зняв свою кандидатуру з закликом підтримати лідерку правоцентристського опозиційного «Союзу порятунку Румунії» Елену Ласконі. Тож румуни обирають серед 13 кандидатів нового президента.
Зазначається, що чинний президент Румунії, представник Клаус Йоганніс, обіймає посаду вже два терміни, тому не має права брати участь у виборах.
Американське видання Politico повідомляє, що згідно з опитуванням румунів, найбільша увага зосереджена на п’ятьох кандидатах, серед них:
- 56-річний Марчел Чолаку – чинний прем’єр-міністр Румунії та лідер лівоцентристської «Соціал-демократичної партії»,
- 38-річний Джордж Сіміон – лідер ультраправого, ультранаціоналістичного «Альянсу за єдність румунів» і перший член парламенту,
- 52-річна Елена Ласконі – лідерка центристської ліберальної партії «Союзу порятунку Румунії», очільниця маленького містечка,
- 66-річний Мірча Джоане – колишній заступник генерального секретаря НАТО і колишній лідер PSD, балотується як незалежний кандидат,
- 57-річний Ніколає Чуке – генерал у відставці та колишній правоцентристський прем’єр-міністр, який очолює сенат Румунії.
Після повномасштабного вторгнення Росії Румунія стала ключовим союзником України. Країна передала військове обладнання, зокрема систему протиракетної оборони Patriot, та відігравала ключову роль у транспортуванні українського зерна на світові ринки. Значна частина підтримки надходила саме від чинного президента 65-річного Клауса Йоганніса.
Проте майже усі кандидати на пост очільника держави заявляли, що Україні доведеться піти на територіальні поступки Росії, щоб покласти край війні.
«На папері всі кандидати в президенти виступають за ЄС та НАТО й підтримують Україну. Однак, Сіміон пообіцяв призупинити військову допомогу Україні в разі обрання та підтримати мирну угоду, укладену за посередництва обраного президента США Дональда Трампа, навіть якщо це означатиме, що Київ піде на територіальні поступки», – пише Politico.
Мірча Джоане стверджував, що Україна не має ресурсів, щоб повернути всі втрачені території. Тоді як Елена Ласконі вважає, що Путіну не вистачить частини території й він не зупиниться, тому Україні потрібно допомогти виграти війну.
Якщо жоден з кандидатів не набере більше від 50% голосів, то два лідери голосування зустрінуться у другому турі 8 грудня. У проміжку між ними, 1 грудня, у країні пройдуть також парламентські вибори.
Нагадаємо, у жовтні Конституційний суд Румунії зняв з президентських перегонів ультраправу кандидатку Діану Шошоаке.
11 листопада видання Digi24 з посиланням на власні джерела писало, що росіяни сприяють певним політичним силам, а також кандидатам на посаду президента у Румунії.
