Верховна Рада зареєструвала законопроєкт №13072, який, зокрема, враховує побажання національних меншин щодо можливості використання рідних мов у навчальному процесі.

 

Цього разу ініціаторами виступили перший віце-спікер парламенту Олександр Корнієнко, голова комітету з питань освіти Сергій Бабак, а також народні депутати Наталія Піпа, Роман Лозинський, Володимир В’ятрович та інші.

Нагадаємо, подібний законопроект 12086 раніше реєструвала Наталія Піпа разом з колегами, він зокрема стосувався заборони спілкування російською мовою на перервах у школах, але поки не розглядався.

Отже, як зазначають автори нового законопроекту 13072, чинною редакцією закону про освіту не охоплюється питання використання мови учасниками освітнього процесу поза його формальними межами – на перервах, в учительських кімнатах, на території закладу освіти після занять тощо.

Згідно з положеннями законів «Про повну загальну середню освіту», «Про дошкільну освіту», «Про вищу освіту», «Про забезпечення функціонування української мови як державної» українська мова також визначена виключно мовою освітнього процесу.

Разом з цим, враховуючи, що поняття «мова освітнього процесу» є ширшим, чим термін «мова навчання», є необхідність закріпити поняття «мова освітнього процесу» законодавчо та надати його визначення.

Українськомовне освітнє середовище — це середовище, в якому студенти, учні, дошкільнята, викладачі, вчителі та вихователі спілкуються на території закладу освіти українською мовою як на уроках і заняттях, так і на перервах, в укриттях, у позанавчальний час.

Спілкування іноземними мовами є дозволене на визначених уроках, зустрічах з іноземними делегаціями чи на схожих заходах.

Зараз в Україні поза заняттями діти, студенти та педагоги в освітньому середовищі часто спілкуються іноземною мовою, переважно мовою країни агресора — російською. Це негативно впливає як на формування мовленнєвих навичок (компетенцій) у дітей, так і на становлення державної мови й формування української ідентичності, від чого напряму залежить розвиток і безпека держави. Відтак питання введення українськомовного освітнього середовища сьогодні з урахуванням особливостей використання мов національних меншин (спільнот) є актуальним та потребує чіткого правового регулювання.

Крім того, законопроектом пропонується розширити можливості для належної реалізації прав і свобод осіб, які належать до національних меншин (спільнот), зокрема щодо використання такими особами в освітньому процесі мов національних меншин, які є офіційними мовами ЄС.

Законопроектом пропонується введення у Закон «Про освіту» нового поняття (терміну) «українськомовне освітнє середовище», а також доповнення статей 7, 25, 26 та 54 цього Закону обов’язками суб’єктів освітньої діяльності, їхніх засновників, керівників та працівників створювати у закладі освіти українськомовне освітнє середовище, підтримувати та забезпечувати його існування.

Також законопроект, шляхом пропозиції змін до статті 55 Закону «Про освіту» передбачає, що батьки здобувачів освіти зобов’язані залучатися до створення та підтримання в закладі освіти українськомовного освітнього середовища.

Законопроект закріплює випадки, які не вважаються порушенням обов’язку створювати для здобувачів освіти українськомовне освітнє середовище:

• вивчення відповідно до закону іноземних мов, мов корінних народів, національних меншин України;
• використання поряд із державною мовою мови відповідної національної меншини у закладах освіти, де є класи (групи) з навчанням мовами національних меншин, які є офіційними мовами ЄС, в освітньому процесі та під час інших форм взаємодії здобувачів освіти, які здобувають освіту мовою такої національної меншини, між собою та з іншими учасниками освітнього процесу у приміщеннях і на території суб’єкта освітньої діяльності;
• забезпечення державою вивчення та застосування в освітньому процесі англійської мови відповідно до закону;
• викладання у закладах освіти однієї або декількох дисциплін двома чи більше мовами (державною мовою, англійською мовою, іншими офіційними мовами ЄС);
• право вільного вибору мови освітнього процесу приватними закладами освіти (за винятком мови, що є державною (офіційною) мовою держави, визнаної Верховною Радою державою-агресором або державою-окупантом).