Дівчина, яку жорстоко побили, померла після п’яти днів у комі
Дівчина, яку жорстоко побили в Глибоці, померла в лікарні швидкої медичної допомоги від отриманих травм. У стані коми Вікторія Тоненчук перебувала п’ять днів. Увесь цей час її життя підтримували медики.
На тілі дівчини не було живого місця: вибита печінка, селезінка, розтрощені кістки. За словами батька Вікторії, це — результат останньої зустрічі з хлопцем. Пан Петро Тоненчук згадує події 5 квітня:
"Я дзвонив, дзвонив, дзвонив — і вона не бере трубку, бо я через кожні дві години з дитиною спілкувався. У мене одна доця, я її дуже люблю, і таке..." — каже Петро Тоненчук.
Чоловік розповідає: якби не свідок, то, можливо, ніколи б більше не побачив навіть тіла доньки.
"Це село, і якби сусід не побачив, що там шум, то, напевно, її б вивезли кудись і поховали — і я б її до сьогодні не знайшов. Той чоловік сказав: «Я викликаю міліцію». А йому відповіли: «Ні, не викликайте поліцію. Я на кордоні», — казав його тато. Що нібито він на кордоні й зараз приїде. Потім вони самі приїхали, забрали її у свою машину і привезли без свідомості, у комі, вже до нашої лікарні — Глибоцької", — розповідає батько.
Тож до місцевої лікарні Вікторію у важкому стані доправили батьки її хлопця, продовжує батько дівчини.
"Коли мама хлопця взяла слухавку, каже: «Вона в лікарні». Я кажу: «Що, вона вже знову побита, чи що?». — «Ні-ні, все гаразд». Я прилетів у лікарню — і побачив, що вона лежала в комі на ліжку", — каже Петро Тоненчук.
Наразі у справі немає підозрюваного. 18-річного хлопця допитують як свідка. Слідчі очікують на результати судово-медичної експертизи.
За словами начальника відділу розслідування злочинів проти життя та здоров’я особи Сергія Бузумурги, за процедурою висновки мають надійти впродовж місяця.
"На сьогоднішній день ми очікуємо висновку судово-медичної експертизи, яка повинна сказати, що в людини виявлені такі тілесні ушкодження, і вони відповідають обставинам, які вказують, що наш потенційний підозрюваний причетний до злочину, чи ці ушкодження виникли внаслідок інших дій і так далі", — сказав Бузумурга.
Петро Тоненчук жалкує, що минулого разу донька пробачила кривдника.
"Перший раз — у січні, на свята. А це — другий раз, уже смертельно", — каже батько Вікторії.
Однак відтоді вона жила у страху, додає чоловік.
"Вона боялася його дзвінків. Якби я знав — до цього б не дійшло. Він їй постійно надзвонював. Я просто про це не знав. А тепер, коли подивився телефон — вся інформація була стерта, бо він знав код. Це був iPhone 14. Я навіть не знав її пароля. Потім подруги сказали мені код. Я набрав — усе стерто. Навіть його номер стертий."
