Влітку 2024 року учні 9 класу пішли в похід на природу Реклама
У Чернівецькій області засудили вчителя Полянської школи, якого визнали винним у загибелі двох хлопців у червні 2024 року. Вони потонули у Дністрі під час походу. Вчителю призначили вирок — обмеження волі на три роки.
Про це йдеться у вироку судової справи, яка оприлюднена у Єдиному судовому реєстрі.
Вчитель є уродженцем села Поляна Хотинського району Чернівецької області.
Він працював у школі вчителем, керівником гуртка військово патріотичної гри "Сокіл" ("Джура").
12 червня 2024 року організував похід на природу з учнями 9 класу, членами гуртка "Сокіл" ("Джура"). У похід поїхало шестеро хлопців.
Похід мав бути на природу з розкладанням намету, розпалюванням вогнища, приготуванням їжі, повинні були піти на водоспад "Шумило". Перед походом діти не захотіли йти на водоспад, бо туди заросла стежина і хлопці запропонували піти на річку Дністер в с. Рухотин, де є острів.
12 червня у похід пішли шість учнів Полянського навчального закладу. Вчитель відвіз їх на машині до Дністра.
Вони під`їхали ближче до р.Дністер, машину залишили за 150 - 200 метрів від берега. На березі розклали намет, приготували їжу, поїли. Потім хлопці роздягнулися та зайшли у воду. Вчитель попросив їх вийти з води, але вони у відповідь сказали, що тут не глибоко, по коліна. Дозволу купатися не надавав, єдине, що сказав, що там є яма, з якої вибирали гравій і можуть в тій ямі купатися, бо там неглибоко і тепла вода, непротічна.
Двоє хлопців залишилося біля нього, а інші четверо хлопців пішли вверх по березі і він побачив, що вони взялися за руки і знову заходять у воду в бік острова. Він сказав їм вийти з води, але хлопці відповіли, що вони недалеко і перейшли до острова. Там глибина води була не вище пояса. Коли учні були вже на острові, наказав їм повертатися назад, але хлопці взялися знову за руки і з цього острова перейшли на протилежний берег річки, на сторону Тернопільської області. На його слова повернутися назад не реагували. Повертаючись назад хлопці пішли іншою стежкою по воді, змістилися нижче і кинулися по одному у воду. Він почав кричати їм, щоб хлопці повернулися до берега, бо їх почала зносити течія.
Тоді вчитель та інші хлопці кинулися їм на допомогу. Одного врятував вчитель. Двох інших хлопців понесло течією. Вони втопилися у річці Дністер. Їх пошуки тривали кілька днів. Хлопців знайшли водолази за кілька кілометрів від цього місця.
Інші хлопці, які були у поході, підтвердили на судовому засіданні, що вчитель не дозволяв хлопцям переходити річку і просив їх повернутися. Але вони на слова не реагували.
Обвинувачений вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав частково та пояснив суду, що вину в тому, що діти були з ним і загинули, він визнає, але не може погодитися з тим, що самостійно організував даний похід, який відбувся 12.06.2024 року, оскільки похід був організований заздалегідь, про нього знали діти, батьки, вчителі.
Вчитель визнав, що перед заходом дітей у воду, дно річки не досліджував, інструктаж правил техніки безпеки поводження на воді з учнями не проводив та не з`ясовував чи вміють вони плавати. Жалкує, що з дітьми не пішов у воду, коли вони його не послухали. Зазначив, що фізично не міг врятувати всіх дітей з води. Щиро розкаюється у загибелі дітей, попросив вибачення у їх батьків, просив суд суворо його не карати.
Батьки на судовому засіданні розповіли, що про похід знали, але їм було відомо про похід на водоспад. А вчитель не цікавився у батьків, чи вміють діти плавати.
Мати одного із загиблих хлопців, учня 9 класу, розповіла на судовому засіданні, що син у неї запитував, чи може піти із іншими учнями та вчителем у похід на водоспад, вона погодилася. Про те, що вони підуть на річку Дністер син їй не повідомляв. Хлопець не вмів добре плавати. Про події, що сталися, вона дізналася із чату в телефоні, коли люди почали писати що спецтранспорт їде на Рухотин. Вона одразу почала дзвонити сину, проте він не взяв трубку. Тоді подзвонили до вчителя, на дзвінок відповіла його дружина та повідомила, що її сина немає. Тіло їх сина було знайдено 14 червня у річці за декілька кілометрів від місця події. Під час пошуків вона з чоловіком переходила річку на інший бік до Тернопільської області та відчули в річці сильну течію. Зазначила, що обвинувачений просив вибачення у її родини за наслідки даної трагедії, обіцяв звільнитися зі школи, проте цього так і не зробив, жодної підтримки з боку обвинуваченого чи їх родини не було. Просила призначити обвинуваченому покарання без позбавлення волі.
Мама іншого загиблого знала, що її син має йти в похід. У воду заходити вона йому забороняла, оскільки він не вмів плавати. В обід їй зателефонували на роботу та повідомили, що її син потонув. На суді вона просила призначити обвинувачено міру покарання, не пов`язану з позбавленням волі.
Суд визнав винним у вчителя у вчиненні кримінального правопорушення. Призначив йому покарання у вигляді трьох років обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з навчанням та вихованням дітей або займатися діяльністю, пов`язаною з роботою з дітьми строком на 3 роки.
https://www.youtube.com/watch?v=XKbLOY0G_3U&embeds_referring_euri=https%3A%2F%2Fpromin.cv.ua%2F&source_ve_path=OTY3MTQ
