Військовий загинув у лютому 2025 року в боях у Курській області
Василь Бородач був одним із перших, хто без вагань пішов захищати нашу землю від російської навали та став воїном 92-ї окремої штурмової бригади. У 2024 році був нагороджений «Золотим хрестом». У лютому 2025 року загинув на Курщині.
Родина бійця звертається до усіх буковинців з проханням підписати петицію про присвоєння захиснику звання «Герой України».
Наразі зібрано трохи більше 5,5 тисяч підписів із 25 тисяч необхідних для розгляду петиції.
Підписати петицію можна за посиланням.
Текст петиції:
"Ми, родина Бородача Василя Вікторовича, звертаємося до Вас з
проханням присвоїти високий титул Героя України (посмертно) нашому сину,
батьку, брату — Бородачу Василю Вікторовичу.
Бородач Василь Вікторович, народжений 11 серпня 1987 року, з перших днів повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини. Він проходив службу у 92 окремій штурмовій бригаді, 3 батальйоні, у званні рядового, під позивним "Борода".
Василь Вікторович героїчно боровся на найгарячіших напрямках фронту — у Харкові, на підступах до Бахмута, а також у Курській області. Він отримав численні нагороди, зокрема за участь в обороні Харкова та за мужність під час виконання бойових завдань. Окрім цього, він має нагороду "Ветеран війни".
Василь пліч-о-пліч зі своїми побратимами захищав свою країну від агресора. Його братерська підтримка і відвага назавжди залишаться в пам'яті тих, хто боровся поряд з ним.
Під час виконання бойового завдання на території Російської Федерації, у Курській області, селище Російське-Поречне, 18 лютого 2025 року він загинув, проявивши незламність, вірність та виняткову мужність.
Василь Вікторович все своє життя присвятив служінню своїй країні. До початку війни він працював в органах внутрішніх справ, спочатку в міліції, а згодом у поліції. Він завжди був на варті правопорядку, захищаючи людей і свою державу.
Завдяки своїм подвигам, Василь Вікторович був нагороджений Золотим хрестом. Його загибель — це велика втрата для України. У нього залишився син, батьки та сестри, які завжди пам’ятатимуть його як справжнього патріота і героя.
Василь Вікторович був не тільки відважним бійцем, а й справжнім другом та товаришем. Він завжди був готовий прийти на допомогу і підставити плече тим, хто цього потребував. Його побратими згадують його як людину, яка не боялася труднощів і завжди залишалася впевненим та мужнім лідером на полі бою. Завдяки своєму героїзму, він став символом боротьби за Україну для тих, хто був поряд з ним, і для багатьох інших. Пам’ять про його подвиги назавжди залишиться в серцях його побратимів та всіх тих, хто знав його особисто.
Присвоєння звання Героя України не лише віддасть належне його мужності та самопожертві, а й вшануватиме всю його родину, яка втратила справжнього патріота, сина, батька та брата. Ми просимо, щоб пам'ять про Василя Вікторовича залишилась назавжди в історії нашої країни.
Ми, родина Бородача Василя Вікторовича, просимо Вас нагородити його званням Героя України посмертно за відвагу, мужність, самопожертву і неоціненний внесок у боротьбу за незалежність та територіальну цілісність нашої держави".
Бородач Василь Вікторович, народжений 11 серпня 1987 року, з перших днів повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини. Він проходив службу у 92 окремій штурмовій бригаді, 3 батальйоні, у званні рядового, під позивним "Борода".
Василь Вікторович героїчно боровся на найгарячіших напрямках фронту — у Харкові, на підступах до Бахмута, а також у Курській області. Він отримав численні нагороди, зокрема за участь в обороні Харкова та за мужність під час виконання бойових завдань. Окрім цього, він має нагороду "Ветеран війни".
Василь пліч-о-пліч зі своїми побратимами захищав свою країну від агресора. Його братерська підтримка і відвага назавжди залишаться в пам'яті тих, хто боровся поряд з ним.
Під час виконання бойового завдання на території Російської Федерації, у Курській області, селище Російське-Поречне, 18 лютого 2025 року він загинув, проявивши незламність, вірність та виняткову мужність.
Василь Вікторович все своє життя присвятив служінню своїй країні. До початку війни він працював в органах внутрішніх справ, спочатку в міліції, а згодом у поліції. Він завжди був на варті правопорядку, захищаючи людей і свою державу.
Завдяки своїм подвигам, Василь Вікторович був нагороджений Золотим хрестом. Його загибель — це велика втрата для України. У нього залишився син, батьки та сестри, які завжди пам’ятатимуть його як справжнього патріота і героя.
Василь Вікторович був не тільки відважним бійцем, а й справжнім другом та товаришем. Він завжди був готовий прийти на допомогу і підставити плече тим, хто цього потребував. Його побратими згадують його як людину, яка не боялася труднощів і завжди залишалася впевненим та мужнім лідером на полі бою. Завдяки своєму героїзму, він став символом боротьби за Україну для тих, хто був поряд з ним, і для багатьох інших. Пам’ять про його подвиги назавжди залишиться в серцях його побратимів та всіх тих, хто знав його особисто.
Присвоєння звання Героя України не лише віддасть належне його мужності та самопожертві, а й вшануватиме всю його родину, яка втратила справжнього патріота, сина, батька та брата. Ми просимо, щоб пам'ять про Василя Вікторовича залишилась назавжди в історії нашої країни.
Ми, родина Бородача Василя Вікторовича, просимо Вас нагородити його званням Героя України посмертно за відвагу, мужність, самопожертву і неоціненний внесок у боротьбу за незалежність та територіальну цілісність нашої держави".
