У виставі все як у житті: несподівана зустріч, коротка мить щастя і відпущена надія
Замість театральних куліс - гуркіт коліс та пар від ретро-потяга. У Чернівцях зал вокзалу перетворився на декорації ніжної та ліричної історії про раптову зустріч двох самотніх людей. Актори Чернівецького драмтеатру представили адаптовану постановку п’єси "Зірка без імені" Міхая Себаст'яна.
Іноді доленосні зустрічі трапляються між прибуттям і відправленням. Саме у таку мить актори драмтеатру занурили військових, які перебувають на реабілітації на Буковині у імпровізованому глядацькому залі вокзалу.
Директор Чернівецького обласного музично-драматичного театру імені Ольги Кобилянської Іван Бутняк каже, що сучасному театру притаманно виходити за рамки сцени. Іноді найважливіші зустрічі трапляються на пероні.
"Оскільки чимала частка історії «Зірка без імені» відбувається на пероні, тож вирішили максимально оживити її", каже Іван Бутняк.
Ретро-потяг, що прибуває, став головною декорацією ліричної драми. У виставі все як у житті: несподівана зустріч, коротка мить щастя і відпущена надія.
Артист Чернівецького обласного музично-драматичного театру ім.О.Кобилянської Андрій Циганок грає вчителя Гріга героя, який шукає ту, хто залишив слід у його серці.
"Це людина, яка шукає свою коханку яка втекла…адаптували до місця проведення", - каже Андрій Циганок.
Під оплески військові дякують за виставу. Серед них Вадим Петрюк. У липні 2022-го він залишив сім’ю, щоб піти на фронт.
"Емоції переповнюють, атмосферно, дуже класно. Таких заходів дуже багато не встигаєш дуже класно", - розповідає захопливо учасник бойових дій Вадим Петрюк.
Військового досвіду чоловік не мав. Проте це не стало на заваді. І хоч на Запорізкьому напрямку Вадим Петрюк втратив ногу, він не втрачає оптимізму.
"У мене була кафедра після університету, але з липня 22 року вже був на службі. Ми були група евукуаційно. Не дійшов. Я дружині кажу, що багато плюсів, а вона каже що щось не те я говорю", - учасник бойових дій Вадим Петрюк.
50 хвилин емоцій, які назавжди залишаться в пам’яті. «Зірка без імені» зійшла тут, де зазвичай чекають потягів, щоб нагадати: кожна мить може стати доленосною.
Авторка: Вероніка Руда.
