Водій Нацгвардії розповів про фронтові будні під градами й мінами
Пісок чи болото, Серебрянський ліс чи степ під Покровськом, - водій-гвардієць Володимир Рудніцький проїде усюди. Чоловік служить в чернівецькому підрозділі Національної гвардії України і заслужив довіру побратимів своєю професійністю і відповідальністю.
Товариші кличуть його Бубликом. Його машина – витягне з будь-якої фронтової халепи, а сам він уособлює надійність, перевірену сотнею кілометрів доріг на передовій.
До війни чоловік працював водієм, возив товар. А потім приєднався до лав Національної гвардії України. І досі залишається за кермом: вивозить хлопців з позицій, доставляє провізію, а по поверненню знову готує техніку до наступного виїзду.
«Якщо тут не зробиш, то там трохи тяжко. Тут можна помінять все, якщо є запчастини, а там треба все швидко, і треба, щоб техніка їхала», – пояснює свою роль Бублик. Надійна машина – сильно збільшує шанси на успіх всієї операції, тож він робить все, щоб на виїзді техніка не підвела.
На війні Бублик виконував бойові задачі в Серебрянському лісі. Він підвозив бійців на позиції і забирав їх під час ротацій.
«Перші дні там трохи стрьомно, а потім звикаєш, стає легше. В кінці ротації їздив на пікапі. Там піску багато, дуже тяжко заїхати й виїхати. Крайній виїзд був «веселий»… Ми поїхали: десь восьма ранку, забирали хлопців. То на виїзді получили три гради, пару фпвішок догнало… Але, слава Богу, виїхали неушкоджені. Якби пряме було, то вже би інтерв'ю не давав», – розповідає гвардієць.
Ще один випадок – Миролюбівка. Там кожен метр дороги – небезпека. І саме там його машина та його вміння зберегли не одне життя.
«Гільзи по дорозі валяються, міни кругом, та чого тільки немає по тій дорозі, постійно КАБи лягають. Хлопців забирав, і десь на щось наїхав. Вони вийшли, один кричить: колесо повністю на диску стоїть! Добре, що там «докатка» була, то ми так на тій докатці доїхали. Я їх по болоту всіх забрав, і вивіз», – після цього побратими на Новий рік везли йому колеса в Покровськ. Бо знали: «Бублик» завжди витягне.
