"Ми з Едуардом — не просто друзі.
Ми виросли разом. Одне подвір’я, одні гойдалки, одні витівки. Ми не вчилися дружбі — ми жили в ній.
Ми разом лазили по гаражах, тікали з дому, їли ті нещасні бички з-під цигарок і мріяли стати великими. Нас шукали і батьки, і поліція, а ми — сміялись, бо були разом. Ми були як брати. І для мене він досі — мій брат.
Завжди поруч. У будь-який момент. Завжди розумів без слів. Підтримував, навіть коли я сам у себе не вірив", - розповідає буковинець Артур про свого товариша.

"А потім — війна.
Коли у 2022 році росія повномасштабно напала на Україну, він не вагаючись пішов у ЗСУ. Хоча не мав досвіду, хоча міг не йти. Але він пішов, бо не вміє бути осторонь, коли болить його країні.
Він пройшов найстрашніші точки — Донеччина, Харківщина, Луганщина. Був поранений, але повернувся на фронт. Знову.
А в лютому 2025-го, під час бойового завдання на Харківщині, сталося те, що важко прийняти навіть словами…
Едуард втратив руку. І око", - додає Артур. 

"Уявіть. В одну мить — життя змінюється назавжди. І попри все, він не зламався. Навпаки — каже, що хоче продовжити службу. Що буде боротися далі. Бо для нього Україна — це все.
Але для цього йому потрібен біонічний протез і складна реабілітація.
Ціна — 1 000 000 гривень. Для нього — непідйомна.
Для нас усіх — реальна.
Тому дуже вас прошу підтримати збір для нашого земляка з Глибоки — нашого Героя Едуарда Костецького:
Ціль: 1 000 000 грн на біонічний протез руки та реабілітацію", - звертається до небайдужих Артур Пилипенко.

"Якщо ти читаєш це — знай: навіть 20 гривень можуть зробити диво. А ще більше — репост. Один репост = ще одна надія.

Давайте разом зберемо цю суму. Не тому, що так треба. А тому, що він вже зробив для нас набагато більше.

Даймо шанс нашому воїну, земляку, Герою із Глибоки!

Він віддав за нас частину себе.

А тепер — наш час віддячити!", - закликає друг Едуарда Артур.