"Ярік, була така примарна надія, що ти в списках на обмін. Війна безжальна, ти загинув.

Скільки всього ми разом прожили і зробили. Довгі відкриті ночі, кінопокази де в кожному показі частина залу це твої друзі, і ті хто відгукнулись на твій заклик. Ярік, ти як Чернівецький Том Соєр, з тобою було цікаво входити в любу історію. Потім ти її розповідав з таким захопленням, що це ставало непереборним бажанням потрапити з тобою ще в нові історії. Фактично всі мої короткометражні фільми були за твоєї участі. Команди фільмів мінялись, але привязаність і захоплення твоїм драйвом була у всіх без винятку. «Ярік буде? Ярік з нами?» якщо хтось не знав, то обов’язково звучало «ви познайомитесь», і точно не забудете Яріка", - пише режисер.

"Я не забуду, не забуду «що дід Мороз твій коріш», і ще масу смішних історій які розповідатиму про тебе. Ти такий справжній і неповторний, що це буде легко, хоч до цілими ночами. Час який ти любив найбільше, нічне життя в темряві, яку ти міг освітити.

Важко навіть написати, спочивай.
Для мене ти десь назавжди організуєш якийсь двіж, де дуже класна дружня атмосфера і твоя незмінна посмішка.

Вічна слава тобі, воїне, друже і невпинний мандрівник. Де б ти не двіжував, там світліше, десь там ти.
Пам’ятатиму тебе друже", - додає Дмитро.