Захід згуртував духовенство різних конфесій, політиків, ветеранів та громадських діячів краю, які спільно молились за перемогу України Реклама
Об’єднані у молитві за спільну мету. У Чернівцях відбувся п’ятий Буковинський молитовний сніданок. Захід згуртував духовенство різних конфесій, політиків, ветеранів та громадських діячів краю, які спільно молились за перемогу України над ворогом. Детальніше — в сюжеті.
З благословення єпископа УГКЦ преосвященного владики Йосафата маю цю велику ласку помолитися за місцеву державну владу, обласну, сільську, міську, нашого міста. Від них і від нас залежить, як швидко після війни повернуться емігранти, повернуться наші люди, які будуть тут жити, тут помирати і тут будувати плани, зазначив отець Валерій Сиротюк.
Молитовний ланцюжок підтримав і Михайло Жовнір координатор молитовних сніданків у Вашингтоні, звідки і прийшла ця традиція:
В Україні нині важкий момент історії. І я надзвичайно щасливий, що сьогодні тут збираються представники різних конфесій та релігій. Бо для всіх нас Ісус: для когось вчитель, бо він є вчитель, для когось пропрок бо він пророк, для когось син божий, бо він син божий і дух святий але ми збираємось в ім’я його.
За сім’ї тих, хто зазнав поранень від рук ворога чи втратив рідних на війні, до неба звернулися військові капелани.
Голова організаційного комітету буковинського молитовного сніданку Оксана Продан переконана: спільна молитва – це невидима зброя, яка здатна побороти найбільше зло:
Ми знаємо, що Україна переможе разом зі всім демократичним світом і нам потрібно разом молитися і приклади, які сьогодні наводили, говорячи про 44 рік, коли друга світова війна закінчилася в тому числі завдяки молитві яку вів президент США - це такий приклад того, що нам усім треба об’єднуватися заради нашої України.
Тож надзвичайно важливо, аби такі зустрічі проводились якомога частіше, додає пані Оксана:
Молитовні сніданки важливі тим, що вони повинні бути регулярними і якнайчастіше. До великої війни у Києві проводилось дуже багато молитовних сніданків, проводилися щотижня. Я була учасницею постійно діючих груп, коли люди раз на тиждень збираються і моляться. У парламенті свого часу щочетверга це було. Кожен пленарний тиждень був такий молитовний сніданок.
На завершення сніданку всі присутні спільно виконали молитовний гімн «Боже великий єдиний» та попросили у Бога єдності для нашої країни.
