Він мріяв про мирні справи – добудувати капличку в Глибоці, облаштувати майданчик для дітей, щоб вони займалися спортом, а не шукали забуття в чарці. Юрій Боднарюк збирав техніку, любив учитися новому… Та, на жаль, більшість задумів лишилися нездійсненими. Проєкт «Незабутні: Буковина пам'ятає» згадує Героя та розповідає про його сповнене доброти життя.

Народився Юрій Боднарюк 29 квітня 1980 року в Глибоці. Навчався у місцевій школі. Із дитинства був щирим, уважним до людей, умів підтримати добрим словом.

За освітою він був юристом, працював директором районного центру соціальних служб для дітей та молоді в рідному селищі. Згодом – начальником відділу житлово-комунального господарства Глибоцької РДА. Колеги згадують його як чесну та порядну людину.

Юрій Боднарюк брав участь у Революції Гідності. Після початку російсько-української війни волонтерив – возив на фронт гуманітарну допомогу, підтримував бійців.

Рішення було прийнято. Юрій Боднарюк спакував рюкзака. Той чекав свого часу.

У військкомат чоловік пішов у перший день повномасштабного вторгнення. Служив старшим солдатом артилерійської групи 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Мав позивний Балу. Звільняв від окупантів Київщину, опісля – захищав Бахмут.

Навіть коли Юрій Боднарюк розтрощив кістку на нозі і йому наклали гіпс, відмовився покидати фронт. Займався логістикою, возив хлопцям зброю, контактував із волонтерами.

Смертельне поранення воїн отримав 18 березня 2023 року. У його автівку влучив дрон. Юрію Боднарюку було 42 роки. Поховали Героя у рідній Глибоці. У нього залишилися батьки, сестра, син.