Його «пташки» щодня бачать те, що не бачить ніхто, а сам Дмитро знає - перемога вже на горизонті Реклама
Від розвідки до ураження. Він бачить ворога ще до того, як той встигає сховатися. Командир відділення БПЛА з позивним «Шах» - один із тих, хто сьогодні веде війну на відстані, керуючи дронами, що рятують життя наших піхотинців і нищать окупантів.
Дмитро - командир відділення безпілотних літальних апаратів Нацгвардії. Каже, його команда працює з усім, що може літати:
"Робота наша заключається в тому, що суто безпосередньо працюємо з дронами, з різними типами — від Мавіка до бомберів. Займаємося розвідкою, коригуванням артилерії, пошуком ворожих цілей".
Свій військовий шлях він почав у Національній гвардії, коли йому виповнилось лише 18. А коли з’явилась можливість приєднатися до підрозділу БПЛА, хлопець не вагався:
"Прийшов в воєнкомат, хотів піти на на строкову службу, як це зазвичай. щоб не чекати ні повісток, нічого. Пішов в Національну гвардію України, потрапив. Служив в батальйоні оперативного призначення, десь на середині на середині служби, думаю, служба сподобалась, підпишу контракт. Як створювали роту резервну і так від командира така поступила пропозиція, що набирається відділення БПЛА. На той час це було якесь нове таке. Думаю, треба себе пробувати в цій сфері".
Зараз він досвічений пілот, бо ж за плечима 5 років служби. Знає кожен дрон як свій смартфон. Каже, у війні це не просто техніка, а «очі», які бачать усе, що ворог намагається приховати:
"Ця сфера дуже цікава і дуже потрібна, однозначно потрібна. Потрібно всім, війську, нашій піхоті, бо тому що це очі. Без цього нікуди".
Його команда щодня навчається освоює нові типи дронів, техніку зв’язку, програмування. А ще вчиться тримати холодну голову навіть у найгарячіших моментах:
"Коли помирають русаки, це найкраще. Коли ти бачиш в монітор, коли вони розлітаються, їхні позиції, їхні бліндажі підриваються. Це після цього іде адреналін і ти на цьому адреналіні працюєш дальше".
"Ну завжди, завжди перед роботою, перед виходом на позиції це це завжди це звернутись до Бога, попросити його що мені треба зайти, мені треба відпрацювати і допоможи мені, щоб я вернувся назад".
Його мрія - проста й спільна для мільйонів українців:
"Мрія зараз тільки одна це всіх, це звичайно наша перемога і робити поки що все для того, щоб вона як найскоріше ми її здобули".
Його «пташки» щодня бачать те, що не бачить ніхто. А сам Дмитро знає - головне світло попереду і перемога вже на горизонті.
