Хижаки нападають на домашніх собак навіть у Чернівцях
Попри заборону на полювання, ситуація з дикими тваринами в регіоні загострюється. У соцмережах дедалі більше відео, де лисиці заходять у населені пункти. Хижаки нападають на домашніх собак навіть у Чернівцях. Мисливці переконують: ідеться не про розвагу, а про необхідність регулювання чисельності та запобігання поширенню сказу. Зоозахисники ж сумніваються в таких методах. Чи справді відстріл сьогодні єдиний дієвий спосіб убезпечити людей.
Попри загальну заборону полювання під час воєнного стану, по Україні дозволяють відстріл хижих тварин. На 1 гектар мисливських угідь видають 1 дозвіл. А все заради контролю ситуації зі сказом. Це викликає суперечки: одні називають відстріл небезпечним і неефективним, інші переконують саме він рятує людей і домашніх тварин. У соцмережах дедалі частіше з’являються відео, де лисиці заходять у населені пункти та нападають на собак. Нещодавно на гравітоні зафіксували як дика тварина з’їла цуценят.
Мисливці пояснюють: ценаслідок відсутності контролю чисельності хижаків.
Юрій Ткачук додає, що відстріл проводиться за дозволами, організовано і під контролем ветеринарних служб.
«Не треба путати мисливців з браконьєрами. Мисливець - це людина, яка законослухняна, яка проводить такі заходи, як охорону, як підгодівлю диких тварин. Завдяки мисливцям багато видів тварин, яких ніколи не було, були завезені, акліматизовані в Україні, таких як Лань, Андатра, Бобер канадський, потім американська норка, фазан у наших умовах. Тобто є дуже багато справ, які зробили саме руками мисливців. І стверджують що мисливці - це вбивці, це категорично, я категорично проти такого клейма», - наголошує Ткачук.
Зоозахисники ж наполягають на вакцинації і вважають відстріл непотрібним.
Проте мисливці пояснюють: лише хворі лисиці наближаються ближче до людей. Через сказ тварини втрачають відчуття страху.
Фахівці погоджуються: найнебезпечніші контакти це укуси невакцинованих домашніх тварин.
Мисливці запевняють: відстріл допомагає мінімізувати ці ризики, і одночасно проводиться діагностичний контроль для перевірки ефективності вакцинації.
Зоозахисники ж прагнуть, щоб і їх долучали до підрахунків чисельностей та визначення дієвих методів боротьби.
Зоозахисники пропонують більше інвестувати у вакцинацію. Мисливці ж переконані: без комплексного підходу ризики для людей залишаються надто високими. Проблема сказу потребує системного і науково обґрунтованого рішення. І мисливці готові бути частиною цього рішення не для розваги, а для безпеки громад..


