Точкова забудова – концепція, за якою вітчизняні міста жили десятиліттями – поступово відходить у минуле. Зараз перед Україною відкривається унікальна можливість переосмислити свій підхід до архітектури. Реклама
Мовиться про створення міст третього покоління – простору, де житло, робочі місця, послуги та соціальна інфраструктура об'єднані в єдину систему.
Серед тих, хто втілює цю концепцію на практиці – девелопер blago у співпраці з відомими європейськими архітекторами Марко Касагранде та Йоганнесом Товатом. Компанія задає новий стандарт девелопменту, де міста третього покоління – норма, а не виняток.
У чому перевага міст третього покоління?
Перевагою міст третього покоління є те, що вони одразу формують готове середовище – з пішохідними зонами, паркінгами та продуманою логістикою. Мешканці користуються послугами поруч із домом, а бізнес отримує стабільний дохід і постійних клієнтів.
Після закінчення будівництва у громаді розвиваються торгівля, освіта, медицина, спорт, офіси, креативні індустрії. Результат – фінанси не розсіюються, а працюють на місцеву економіку.
Архітектура для людей, а не машин
Марко Касагранде та Йоганнес Товат вважають, що ландшафт – один з найголовніших факторів при будівництві. І саме від нього відштовхуються міста третього покоління.
Ми ніколи не починаємо з будівель. Спочатку – простір: кожне дерево, кожен парк, кожна зелена зона. І тільки після цього визначаємо, де можуть з'явитися будинки, – пояснює Товат.
На їх думку, основою міського планування має стати саме природа. Зелені зони, парки й відкриті простори разом із продуманою забудовою створюють комфортне середовище для життя.
Пошук балансу між індустріалізацією і комфортом
Марко Касагранде та Йоганнес Товат вважають, що міські проєкти мають плануватися на роки вперед, бути зручними та корисними для майбутніх поколінь. Вони наголошують: без людей інфраструктура не має сенсу – простір повинен об’єднувати, а не ізолювати.
Місто – це насамперед люди. Якщо місто не дає життя, воно втрачає сенс. Коли ми працюємо над проєктами, ми завжди думаємо про те, як люди будуть там жити, гуляти, спілкуватися, – додає Касагранде.
За словами Йоганнеса Товата, індустріалізація залишається важливою частиною сучасного життя, оскільки людина звикла до комфорту, і це стало невід'ємною частиною її способу життя. Проте вона потребує переосмислення.
Індустріалізація дала нам комфорт, і ми не можемо просто від неї відмовитися. Але сьогодні важливо зробити її більш чутливою – такою, що не знищує простір, а працює разом із ним. Саме баланс між комфортом і природою визначає напрямок, у якому рухається Європа, – пояснює Товат.
Європейський досвід міст третього покоління показує: комплексний розвиток територій дає фінансову стабільність, нові робочі місця та кращу якість життя.
Довідково про архітекторів
Марко Касагранде – фінський архітектор і теоретик міст третього покоління. Його головний принцип полягає у тому, що міста повинні повернутися до природи та людини. Касагранде не просто проєктує будівлі – він створює простір, де архітектура, ландшафт та соціум працюють у гармонії.
Архітектор працював над проєктами в Європі та Азії, викладав та читав лекції про сталий розвиток, відбудову та трансформацію постіндустріальних територій. Особливо важливою для нього є тема відновлення міст після криз – коли простір допомагає людям відновитися психологічно і соціально.
Йоганнес Товат – шведський архітектор, для якого простір завжди важливіший за форму. Він проєктує житлові райони та громадські зони, у центрі яких стоїть людина та якість життя. У роботі він завжди ставить простір вище за форму – архітектура має природно вписуватися в ландшафт, а не підкорювати його.
Його проєкти – це баланс комфорту, інфраструктури та екологічності. Товат переконаний: будівлі повинні не домінувати, а бути простором для взаємодії, життя та спільноти. Архітектор створює архітектуру, яка не підкорює ландшафт, а органічно в нього вростає.
