Фото: Università della Svizzera italiana в місті Лугано
Більшість молоді у Швейцарії обирає професійну освіту, поєднуючи навчання з роботою
Реклама
Швейцарська система освіти вважається однією з найефективніших у світі. Вона поєднує сильну академічну підготовку, практичне навчання та гнучкість у виборі професії. Як працює ця модель — від дитячого садка до університету?
Про освіту у Швейцарії, та її успіх розповідає студент-журналіст Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Олег Пшеничний.
"Коли я приїхав у Швейцарію три роки тому, я сказав приймаючій мене сім’ї, що поживу у них декілька днів, і піду шукати роботу. Я морально готувався спати на вокзалі або у прихистках, бо було б незручно турбувати їх довго. Мені було 17 років.
На моє щастя, вони були достатньо добрими людьми, щоб прихистити мене на весь необхідний час та пояснити дві, нові для мене, речі.
По-перше, «бомжувати» або спати на вокзалі у багатьох кантонах Швейцарської Конфедерації – заборонено законом. У цій країні нелегально бути безхатьком. Конституція гарантує право на житло для всіх прописаних у країні. До людей, що все-таки намагаються знайти комфортний сон у публічних місцях – впродовж 5 хвилин підходить поліція, та питає про необхідність допомоги. В кінці-кінців, хочете ви того, або ні, органи влади нададуть вам допомогу, фінансову та житлову.
По-друге, у Швейцарії не можна просто так знайти роботу. Все набагато складніше ніж в Україні, і в рази складніше ніж в Євросоюзі (Швейцарія не є членом ЄС). Не можна просто прийти на підприємство, і бути найнятим для роботи на конвеєрі. Навіть почати працювати двірником, елементарно запропонувавши свою кандидатуру – не можливо.
І не через брак робочих місць. Так, у прикордонних регіонах країни робочих місць дійсно не вистачає через наплив робочої сили із країн ЄС (в Швейцарії найвищі показники заробітної плати в Європі), але це не головна причина", - розповідає Олег.
На моє щастя, вони були достатньо добрими людьми, щоб прихистити мене на весь необхідний час та пояснити дві, нові для мене, речі.
По-перше, «бомжувати» або спати на вокзалі у багатьох кантонах Швейцарської Конфедерації – заборонено законом. У цій країні нелегально бути безхатьком. Конституція гарантує право на житло для всіх прописаних у країні. До людей, що все-таки намагаються знайти комфортний сон у публічних місцях – впродовж 5 хвилин підходить поліція, та питає про необхідність допомоги. В кінці-кінців, хочете ви того, або ні, органи влади нададуть вам допомогу, фінансову та житлову.
По-друге, у Швейцарії не можна просто так знайти роботу. Все набагато складніше ніж в Україні, і в рази складніше ніж в Євросоюзі (Швейцарія не є членом ЄС). Не можна просто прийти на підприємство, і бути найнятим для роботи на конвеєрі. Навіть почати працювати двірником, елементарно запропонувавши свою кандидатуру – не можливо.
І не через брак робочих місць. Так, у прикордонних регіонах країни робочих місць дійсно не вистачає через наплив робочої сили із країн ЄС (в Швейцарії найвищі показники заробітної плати в Європі), але це не головна причина", - розповідає Олег.
Освіта. Відсутність диплому буде заважати вам у пошуках роботи. У Швейцарії навіть касир у магазині повинен мати спеціальну освіту касира, пройшовши до цього дворічне навчання.
Студент-журналіст Олег Пшеничний розповів як влаштована освіта для кожного у Швейцарії з перших років життя.
Перші кроки: дошкільна освіта
Освітній шлях більшості швейцарських дітей починається у віці приблизно чотирьох років. Саме тоді вони вперше приходять до дитячого садка.
У більшості кантонів відвідування садка триває один або два роки і є обов’язковим. Тут діти не стільки навчаються у традиційному розумінні, скільки адаптуються до шкільного життя. Вони вчаться спілкуватися, працювати в групі (надважливий скілл для подільшого навчання у вишах), розвивають мовлення, логіку та базові математичні навички.
Особливо цікавою є мовна ситуація. Швейцарія має чотири офіційні мови — німецьку, французьку, італійську та ретороманську. Тому діти часто знайомляться з кількома мовами вже на ранньому етапі навчання.
Початкова школа: основа знань
У шість років діти переходять до початкової школи. Навчання на цьому етапі зазвичай триває шість років.
Програма включає базові предмети: математику, мову/мови регіону, природничі науки, історію, географію, музику, образотворче мистецтво та фізичну культуру. Значну увагу приділяють мовам — учні вивчають не лише рідну мову, але й іншу національну мову та англійську.
Швейцарська школа робить акцент не лише на знаннях, а й на розвитку самостійності та відповідальності. Учнів заохочують ставити запитання, працювати в групах і висловлювати власну думку.
Перший важливий вибір: середня школа
Після завершення початкової освіти учні переходять до так званої нижчої середньої школи, яка триває приблизно три роки.
Саме на цьому етапі починається перша освітня диференціація. Учнів можуть розподіляти у різні навчальні групи залежно від їхніх академічних результатів та здібностей. У різних кантонах ці групи мають різні назви, але загальна ідея одна: одні програми орієнтовані на більш академічне навчання, інші - на практичні навички.
Це не означає, що шлях учня остаточно визначений. Перехід між рівнями можливий, якщо змінюються результати навчання.
Водночас у школах починається активна профорієнтація. Учні знайомляться з різними професіями, відвідують підприємства, проходять короткі стажування. Це допомагає їм зрозуміти, який напрямок вони хочуть обрати після завершення обов’язкової освіти.
Два шляхи після обов’язкової школи
Після 11-13 років навчання у школі підлітки у Швейцарії роблять один із найважливіших виборів - академічний або професійний шлях. Цікаво, що більшість молоді обирає саме професійний напрямок.
Близько чверті учнів продовжують навчання у гімназії. Це академічні школи, які готують до вступу в університет. Навчання тут триває три-чотири роки і завершується отриманням диплома. Цей документ дає пряме право вступу до університетів. Програма гімназій досить інтенсивна. Учні вивчають широкий спектр дисциплін - від математики і природничих наук до філософії, історії та кількох іноземних мов.
Професійна освіта - швейцарська модель успіху
Приблизно дві третини молодих швейцарців обирають професійну освіту. Саме вона є однією з ключових особливостей освітньої системи країни. Тут працює так звана дуальна система навчання. Учень одночасно працює у компанії та відвідує професійну школу. Зазвичай тиждень виглядає так: кілька днів на роботі, один або два дні у школі. Там студенти вивчають теорію, пов’язану з обраною професією.
Таке навчання триває три-чотири роки. Після його завершення молоді люди отримують диплом і вже мають реальний досвід роботи. У країні існує понад двісті професійних напрямів - від банківської справи і програмування до кулінарії, механіки чи готельного бізнесу.
Під час роботи на компанію, учні отримують свою першу зарплатню та нарахування у свій пенсійний фонд. Учень, що, паралельно із навчанням у класах, працює на фармацевтичну компанію – отримуватиме 1000 франків на місяць. Студент-кухар чи касир отримуватиме менше, приблизно 400-500 на місяць. Це значно менше, ніш середня зарплата, але може бути непоганим початком для фінансової бази для учня. Заробітна плата зростає по мірі продовження навчання.
Саме ця система часто називається однією з причин низького рівня безробіття серед молоді у Швейцарії. Більше того, такі «аппрендисти» (так в італомовній швейцарії називають студентів на практиці) складають більше ніж 5% від загальної робочої сили.
Università della Svizzera italiana в місті Лугано
Вища освіта: університети та практичні інститути
Швейцарська система вищої освіти включає кілька типів навчальних закладів. Перш за все це класичні університети, які займаються науковими дослідженнями та академічною освітою. Навчання тут організоване за європейською Болонською системою: бакалавр, магістр, доктор. У них немає поняття «бюджетних місць», якщо в учня не вистачає грошей на навчання, він/вона має шукати собі спонсорів/фінансування.
Другий тип - університети прикладних наук. Вони більше орієнтовані на практичну підготовку фахівців для різних галузей економіки. Тут студенти часто працюють над реальними проєктами разом з компаніями. В Україні такі заклади називають «технікумами», тільки в Швейцарії – це престижно, і студенти отримують бакалаврські ступені.
Третій тип - педагогічні університети, які готують майбутніх учителів.
Головна особливість швейцарської системи освіти полягає як раз у можливості змінювати професії та пробувати себе у нових контектсах, при цьому завжди маючи контакти із компаніями, потенційними майбутніми роботодавцями.
Автор - Олег Пшеничний.
