Герой загинув 5 січня 2026 року поблизу Костянтинівки під час виконання бойового завдання
Реклама
У селі Стара Жадова, що в Сторожинецькій громаді, на Алеї слави з’явилося ще одне обличчя. Через три місяці після загибелі Олександра Слободського односельці, рідні та представники влади зібралися разом, щоб відкрити пам’ятний портрет героя та вшанувати його подвиг.
Про це пише обласна рада.
Олександр Слободський народився 19 квітня 1987 року у багатодітній родині, де змалку навчився бути опорою для близьких. Після навчання у Дібрівській школі він здобув фах електрогазозварника та водія, відслужив строкову службу і згодом створив власну сім’ю. Знайомі згадують його як людину щиру та чесну, яка понад усе не терпіла несправедливості. У вільний час Олександр захоплювався футболом та риболовлею.
Військовий шлях захисника розпочався ще у 2014 році. Тоді він пройшов найважчі випробування Дебальцевим та Щастям. Коли ж почалася повномасштабна війна, не залишився осторонь. 6 січня 2025 року Олександр Слободський знову добровільно мобілізувався до лав Збройних сил України.
Службу проходив на посаді водія-санітара медичного пункту батальйону безпілотних систем у лавах 156-ї окремої механізованої бригади. Боронив Сумщину та Донеччину, щодня ризикуючи життям, щоб евакуювати та рятувати побратимів. Загинув 5 січня 2026 року поблизу Костянтинівки під час виконання бойового завдання.
«Він був стриманим у словах, але дуже сильним у вчинках. Олександр ніколи не шукав виправдань, коли держава потребувала захисту», – кажуть про нього в громаді.
Тепер ім’я Олександра Слободського навічно вписане в історію села та України як символ незламності та вірності військовій присязі.
