Очільник парламенту зустрівся зі студентами, освітянами та журналістами, аби обговорити оновлення базового законодавства країни Реклама
У Чернівцях голова Верховної Ради Руслан Стефанчук зустрівся зі студентами, освітянами та представниками медіа. Головна тема обговорення — проєкт нового Цивільного кодексу України, який уже пройшов перше читання у парламенті.
Документ має врегулювати питання майна, договорів, спадщини, сімейних відносин та цифрових прав. Чинний кодекс ухвалили у 2003 році, а його основу розробляли ще в 1990-х роках. Відтоді Україна пережила дві революції, анексію Криму та повномасштабну війну, тож законодавство адаптують до нових реалій.
«Саме під час війни ми побачили, що законодавство, яке писалося і існує сьогодні в Україні, — це виключно законодавство мирного часу. По завершенню цієї війни ми повинні разом продемонструвати і дати суспільству правила, за якими ми будемо жити після цього. І в цьому є важливість самого цивільного кодексу», – зазначив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук.
Також на зустрічі порушили питання використання воєнної символіки й назв, пов'язаних із війною, у комерційних цілях.
Руслан Стефанчук звернув увагу на тонку межу між правом та мораллю:
«Коли під час війни в перші роки на полицях супермаркетів почали з'являтися, умовно кажучи, горілка "Привид Києва" чи печиво "Незламний Бахмут"... От скажіть, будь ласка, з точки зору законодавства це, в принципі, не заборонено. А з точки зору моральних засад суспільства — я думаю, що є питання, правда?».
Окремо спікер роз'яснив позицію щодо відповідальності депутатів за голосування у сесійній залі. Депутат Чернівецької обласної ради Іван Мунтян поцікавився думкою автора нового Цивільного кодексу щодо втручання судів у волевиявлення обранців, нагадавши про випадок штрафування його та депутата Аурела Рошки.
«Ніхто не може змусити ні депутата Верховної Ради, ні депутата місцевої ради визначатися тим чи іншим чином. Це виключне і святе право, делеговане народом України чи відповідною територіальною громадою. Якщо хтось голосує так, а хтось інакше, і за це штрафують... Ну тоді нехай судді своїми рішеннями ухвалюють ті чи інші речі, але для мене це дивна ситуація», – наголосив Руслан Стефанчук.
Найбільше дискусій викликали положення, що стосуються сімейного права. Зокрема, норму щодо можливості звільнення від сплати аліментів за умови, що дохід того з батьків, з ким проживає дитина, повністю забезпечує її потреби, вирішили переглянути.
Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук підкреслив, що суперечливі пункти вилучать:
«Ми розуміємо, що деякі норми можуть розривати суспільство. Ми прийняли один дуже простий, але дуже чесний принцип: якщо якась одна норма розриває суспільство, ми залишаємо правове регулювання так, як воно здійснюється зараз. Ми не змінюємо його».
Окрім юридичних норм, на зустрічі обговорили й вплив війни на здобувачів освіти. Руслан Стефанчук назвав втрачений час одним із найважчих наслідків російської агресії:
«Зло, яке заподіяв Путін Україні, — це не тільки захоплені території, це насамперед життя та здоров'я людей, але це й вкрадений час. Він у цих дітей вкрав юність. Він у кожного з нас некомпенсовано вкрав роки з моменту початку війни та повномасштабного вторгнення».
З огляду на це у парламенті шукають рішення для підтримки абітурієнтів. Очільник Верховної Ради запропонує Міністерству освіти і науки надати випускникам можливість складати Національний мультипредметний тест декілька разів.
«За результатами обговорення я планую, повернувшись до Києва, кликати міністра освіти. У мене є перелік питань, і ми пройдемося по кожному з них, зокрема і щодо НМТ. Я, наприклад, не розумію, чому ми дозволили складати двічі екзамен на вступ в університет влітку і взимку, але не даємо можливість двічі складати НМТ, щоб людина могла реалізувати своє право», – підсумував Руслан Стефанчук.
Автори проєкту підкреслюють, що новий Цивільний кодекс має врахувати як юридичну практику, так і цифрові права, штучний інтелект та реалії воєнного стану.
Антоніна Фігель, Сергій Грубляк, "Чернівецький промінь"
