Суд наголосив: обмежувати права людини може лише парламент, а не уряд Реклама
Велика палата Конституційного Суду розглянула справу за поданням Уповноваженого Верховної Ради з прав людини щодо норми Закону «Про захист населення від інфекційних хвороб» і ухвалила Рішення № 4-р/2026. Суд визнав неконституційним припис частини четвертої статті 29 закону – «встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб» – у тій частині, у якій він дозволяє Кабінету Міністрів самостійно встановлювати тимчасові обмеження конституційних прав і свобод. Про це повідомляє «Судово-юридична газета».
Уповноважений з прав людини наголошував, що через карантин для запобігання поширенню COVID-19 деякі протиепідемічні заходи були неспівмірними меті й призвели до порушень та обмежень прав людини. За його словами, у частині четвертій статті 29 не визначено, які саме права і на який час можуть обмежувати, тож цей припис не відповідає статтям 8, 49 і 64 Конституції.
Суд зазначив, що Конституція має людиноцентричну спрямованість, а права і свободи насамперед захищають гідність, автономію та свободу людини. Юридична особа може бути носієм окремих конституційних прав, якщо вони сумісні з її природою. Вона також є формою, через яку люди реалізують свої права, тож втручання у права юридичної особи може безпосередньо зачіпати права пов'язаних із нею людей. Держава не може уникати відповідальності за такі обмеження, якщо вони унеможливлюють або суттєво звужують здійснення конституційних прав.
За позицією Суду, значущі питання прав людини має врегульовувати на рівні закону саме парламент, а не інший орган влади. Якщо Верховна Рада дає органам влади право вирішувати питання прав і свобод, вона зобов'язана чітко визначити в законі мету обмежень, їхні види або спосіб, умови й обсяг, зокрема тривалість, коло осіб та територію. Без такої деталізації суб'єкти влади можуть зловживати втручанням у права людини і самі встановлювати обмеження замість законодавця.
Суд дійшов висновку, що саме оспорюваний припис дозволяє Кабміну обмежувати конституційні права в умовах поширення небезпечних інфекційних хвороб, адже парламент первинно не врегулював це питання законом. Водночас Кабмін може конкретизувати порядок реалізації обмежень, якщо закони вже визначили їхні підстави, мету, обсяг і спосіб. Встановлювати нові обмеження самостійно він не може.
