Фото: Ігор Константинюк © "Чернівецький промінь"

У «Literatur café» чернівчани поспілкувалися із автором роману «№ 1», ведучим телеканалу ZIK Остапом Дроздовим.

 

Загалом розмови точилися довкола журналістики та літератури.

 

– Наша важка, селянська література є абсолютно третьосортна, її не вивчають  – зауважив Остап Дроздов. – Якогось моменту я зрозумів, що думка про самого себе в нас абсолютно не співпадає з реаліями, і ця роздута власна персона національна є наче кулька, надута гелієм. Вона впиратиметься в стелю, аж доки хтось не прийде, і не зробить цій кульці "пшик". Мене змалку напомповували тим гелієм: що ми і Трипілля, і Єгипет в нас вкрав формулу піраміди, наші Арії запліднили всю Європу... тобто, месіянськими речами, які у прикладному вимірі кінчаються бідністю, присвяченістю до якихось халуп, релігією покори. І оцей "народе мій замучений, розбитий, мов паралітик той на роздорожжу"... От до чого ця наша література змусить прагнути мого племінника, якому 14 років, який носить кросовочки з різнокольоровими шнурівочками, і він настільки далекий  від поеми "Гайдамаки" і повісті "Земля" – що цей розрив реальності і того, що тобі дає література, яка не цікава апріорі, цей розрив – страшний. І в мене є велике питання до школи – як змусити полюбити Україну через літературу? Тому що в мене враження, що українська національна література відбиває охоту любити Україну.