Юрій Зінченко - колишній генеральний директор Маріупольського металургійного комбінату

 

У житті кожної людини є різні етапи. Я людина практична. 25 років працював у реальному секторі. І мені довгий час здавалося, що це важливіше, ніж політика.
Чверть століття я в металургії, у великому бізнесі. Ми працювали в дуже непростих умовах, і я пишаюся результатами. Ми з командою поставили на ноги Харцизький трубний, зробивши його прибутковим і конкурентоспроможним. П'ять досить непростих років я керував меткомбінатом імені Ілліча. Після Харцизька для мене це було не тільки новим викликом, а й великою честю. Це - масштаби, багата історія, а найголовніше - неймовірно працьовиті і відкриті люди.
Часто чую, зокрема від представників влади, що в української промисловості немає майбутнього, і що країні вона не особливо потрібна. Я категорично з цим не згоден. Наша промисловість - це національне багатство. Робочі місця для мільйонів українців. Той капітал, без якого країна не зможе вирішити соціальні проблеми, з якими ми зіткнулися.
Звичайно, зараз вітчизняна промисловість - не в кращому стані. Але якщо створити необхідні умови для її розвитку, то вона покаже результат. Для цього у держави повинна з'явитися промислова політика, якої зараз по суті немає. Промисловість повинна повернуться в національний "порядок денний". І в самій владі повинні з'явитися ті, хто розуміють і відчувають її потреби. Необхідно створити умови, закони, які б стимулювали економічне зростання і розвиток нашого, повірте, чималого промислового потенціалу.
Познайомилися досить давно. Олега Валерійовича я знаю більше 2 років. Коли я працював директором комбінату (Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча - ІФ), нам з ним доводилося вирішувати ті питання, які на той момент ніхто з політиків не брався вирішувати.
 
Війна зруйнувала звичну для Донбасу логістику. Металургійні комбінати в Маріуполі не раз були на межі повної зупинки. Катастрофічно не вистачало коксу і залізорудної сировини. Залізничні колії і мости блокували, підривали. Альтернативна одноколійна гілка через Камиш-Зорю ледь працювала. «Укрзалізниця» не могла дати необхідної кількості тепловозів і вагонів.
 
Олег Ляшко тоді вперше приїхав на комбінат. Ми довго говорили про виниклі проблеми. Я побачив, що він дійсно хоче і може допомогти.
 
З усіх політиків про реальний масштаб проблем зважилися заявити тільки радикали. І не тільки заявити. Ляшко фактично домігся, щоб на комбінати пішли склади з сировиною і паливом. Почали ремонтувати проблемний перегін Комиш-Зоря - Волноваха, збільшили пропускну здатність.
 
Ви маєте на увазі, що він в Кабміні пролобіював це питання?
 
Так. Він тоді буквально продавив рішення, яке було схвалено на рівні Кабміну, щодо виділення коштів на реконструкцію цієї гілки. Була ще відома проблема металобрухту, коли через безконтрольне вивезення з країни стратегічно важливої сировини для металургійних заводів, була загроза зупинки заводів - склади у нас фактично були порожні.
 
Тоді «Радикальна партія» підготувала законопроект про загороджувальне мито. І найголовніше - їм вдалося переконати парламент проголосувати за введення експортного мита і зупинити безконтрольне вивезення сировини, цінного для всієї нашої промисловості.
 
Це два конкретні серйозні питання, які зміг вирішити Олег Валерійович. І на цьому наше знайомство, в загальному, і зав'язалося.
 
Коли він запропонував Вам очолити виконком?
 
Вже тоді були розмови, десь напівжартівливі, десь з часткою серйозності про те, що управлінець-професіонал, який керує великим заводом, буде корисний команді. Але тоді не було конкретної пропозиції. А якщо говорити про конкретику, вона як раз настала 3-4 місяці тому. Тоді Олег Валерійович дуже конкретно окреслив завдання - очолити виконком «Радикальної партії».
 
Я розумію, що в українській політиці використовуються брудні методи, щоб утриматися при владі. Але я йду в політику для іншого - працювати в інтересах українців і перш за все - українських виробників. Я розумію, що зі мною будуть боротися. Але я практик, буду працювати на результат і тільки на результат. І якщо інші політики раптом стануть працювати також, то і політика стане іншою. І життя людей краще. І країна сильніше.
 
Ви людина успішна, забезпечена ... воно Вам треба?
 
Я йду в політику з чітким завданням. Можете назвати це місією. Зроблю все, щоб в Україні стала можлива нова індустріалізація. Тільки з ростом виробництва ми зможемо забезпечити нашим людям гідні зарплати і гідне життя. Знаю, що саме так бачать нашу країну звичайні люди. І саме такою вона повинна стати. За нас цю роботу не зробить ніхто.
 
Ви спілкувалися з акціонером «Метінвесту» Рінатом Ахметовим, коли схвалювали рішення очолити виконком «Радикальної партії»? Якщо так, що він Вам сказав?
 
Ні, ми з ним не спілкувалися. Тому що рішення йти в політику - моє особисте. І, я думаю, Рінат Леонідович поставиться до цього з розумінням.
 
Ваша нинішня позиція в партії навряд чи допоможе домагатися тих цілей, які Ви озвучили. Чи плануєте надалі йти в публічну політику, балотуватися в парламент за списками «Радикальної партії Олега Ляшка»?
 
Думаю, зараз про це дещо рано говорити. Можна сказати, це мої перші кроки у великій політиці. Моє основне завдання, як голови виконкому, - привнести максимум системності, зокрема в побудові партійної структури.
 
Ближче до виборів, зрозуміло, будуть інші завдання. Безумовно, якщо я схвалив рішення і з'явився в політиці - воно не тільки для того, щоб займатися побудовою партії.
 
У травні 2014 року керівники підприємств, зокрема Ви, мер міста підписали меморандум з «ДНР». Чи вважаєте Ви це помилкою? І, взагалі, Ваша оцінка тих подій зараз?
 
А ті, хто згадує, читали той меморандум? Роззброєння незаконних формувань, припинення мародерства, хаосу, кровопролиття в місті - це погано? Чи морально? Чи не патріотично?
 
Ви собі уявляєте, що відбувалося в Маріуполі в травні 2014 року? По суті владу в місті намагалася взяти в свої руки страшенні бандити і мародери. І не просто намагалися. Озброєні люди захоплювали і підпалювали будівлі. Грабували магазини. Залякували маріупольців. Стало небезпечно виходити на вулицю. Комунальні служби, громадський транспорт, продуктові магазини - нічого не працювало. Погрожували захопити і підприємства. Місто занурювалося в хаос
 
У меморандумі чорним по білому було прописано: роззброєння будь-яких незаконних формувань. І тоді всі чітко розуміли, що мова йде про озброєних сепаратистів. Зараз про це що, забули? Ми хотіли повернути мир і порядок місту. І повернули.
 
Тепер уявіть таку ситуацію. Металурги не втручаються, що не об'єднуються в народні дружини, не виходять разом з правоохоронцями патрулюватимуть вулиці міста. Просто плавлять сталь, поки мародери громлять Маріуполь. А в місті продовжують стікатися озброєні до зубів «туристи». Подумайте, чим би це закінчилося для Маріуполя?
 
Наші дружинники вийшли без зброї, і тим не менш, вже протягом першої доби безлад припинився. Ми підтримали наших, українських силовиків. Приступили до розбору барикад. Відновили роботу громадського транспорту. Місто стало оговтуватися.
 
І весь цей час над цехами та заводськими прохідними були наші, українські прапори. Ми їх підняли навіть на доменних печах, щоб бачило все місто і вся Україна. У 2014 році заводчани публічно продемонстрували свою позицію - майбутнє Маріуполя і Донбасу тільки в складі єдиної України. І зробили все, щоб Маріуполь залишився мирним українським містом.
 
Коли Нацгвардія і добровольчі батальйони заходили в місто в травні і очищали його, як до цього тоді поставилися люди і Ви? Тому що, з одного боку, закінчився період безвладдя, як Ви сказали. З іншого боку - це відбувалося з боями.
 
Коли зайшли озброєні сили в місто, люди сприйняло це адекватно, і більша його частина полегшено зітхнула. Було зрозуміло, що припиниться свавілля, яке було в місті декілька місяців.
 
Всі знають про період, коли вже відбулося вторгнення російських військ, про сляби, які встановлювали на ДВТ-ах біля Маріуполя. Ці сляби були з вашого заводу?
 
Так, це було і з нашого заводу, і з комбінату «Азовсталь». Є ще багато речей, про які і сьогодні поки ще рано розповідати.
 
Може час вже настав? Адже майже 4 роки минуло.
 
Коли воно прийде, тоді я розповім. Всьому свій час. Для мене головне, що заводи такими укріпленнями, за рахунок тих же слябів, допомагали і це дозволило зберегти сотні життів і зупинити подальше вторгнення вглиб України, - це однозначно.
 
При обстрілі Маріуполя в 2015 році Ваші співробітники загинули?
 
Так, коли обстрілювали мікрорайон «Східний» - загинули. Це теж була одна з найстрашніших подій. Тоді при обстрілі спального району в числі загиблих, зокрема були співробітники комбінату Ілліча, «Азовсталі».
 
Як зараз пам'ятаю, я був на роботі. Чую - залп. У той же момент поїхали на Східний, моторошне видовище було.
 
Через 20 хвилин після обстрілу був дзвінок Ріната Леонідовича. Я з ним розмовляв. Він тоді сказав залучити максимально ресурси заводу, тоді Фонд Ріната Ахметова «Допоможемо» активно допомагав постраждалим з лікуванням і відновленням житла.
 
Я б сказав, не змінити, а доповнити і посилити. На сьогодні у «Радикальної партії Олега Ляшка» є досить серйозна розгалужена мережа по всій Україні, дуже багато однодумців.
 
Моє завдання в тому, щоб надати цьому системність. Зараз я більше знайомлюся з людьми, з їх порядком, з обстановкою. Об'їжджаю регіони, оцінюю, де і за рахунок чого можемо підсилитися.
 
Якою Ви бачите програму партії?
 
Програма партії завжди плід колективної роботи. Готовий в такій роботі брати участь. Вважаю, що акцент повинен бути зроблений на промислову політику. І в той же час, на розвиток сільського господарства. Це ті важелі, які дозволять країні перейти від виживання до розвитку. Ми підготували цілий пакет реформ, який може стати основою економічного блоку партійної програми. Головні соціальні завдання - подолання бідності, створення для наших людей можливостей працювати і заробляти.
 
Скільки людей партія налічує зараз?
 
Уже понад 20 тисяч осіб. І люди приходять кожен день. Думаю, буде набагато більше.
 
Чи збираєтеся Ви запрошувати до радикалів ще когось із «капітанів промисловості»?
 
Ми прагнемо об'єднати всіх, хто поділяє наші погляди, хто готовий працювати над ідеєю відродження України і її економічного потенціалу. Усіх, націлених на результат - чекаємо в нашій команді. Роботи вистачить усім.
 
Якщо Ви стаєте публічним діячем, Ви будете повинні оприлюднити свою декларацію. Чи готові?
 
Звісно.
 
Успіх «Радикальної партії» здебільшого визначено роллю і успіхом серед виборців її лідера. На Ваш погляд, чи слід і далі будувати партію виключно на успіх її лідера або варто щось змінити?
 
У нас партія лідерського типу. Її сьогоднішній рейтинг, те, чого досягла партія, все багато в чому завдяки саме лідеру, його харизмі, таланту, який дозволяє ефективно працювати, бути помітним. І це його заслуга. Останній рейтинг КМІС, в якому Олег Валерійович на другому місці в президентському рейтингу - найкраще тому підтвердження.
 
Але для вирішення тих завдань, які ставить перед собою і партією Олег Валерійович, зусиль одного лідера недостатньо.
 
У сильного лідера повинна бути команда, яка буде допомагати йому за напрямками, доповнювати його і, відповідно, все це буде єдиним цілісним організмом, який зможе досягати успіху, зайняти потім серйозні позиції в парламенті, в управлінні країною. Тому наша спільна мета і моя задача - створити сильну команду, точніше - команди. Не тільки в столиці, а перш за все на місцях. І спільними зусиллями перемагати, звичайно. Моя діяльність спрямована на те, щоб таку команду формувати в регіонах.
 
В Олега Ляшка сувора дисципліна у фракції, він іноді публічно різко спілкується зі своїми народними депутатами. Як Ви ставитеся до таких методів роботи? Ваше з ним спілкування проходить в такій же атмосфері?
 
Головне, щоб був результат. Безумовно, ситуації можуть бути різні - десь різкі, десь більш лояльні, які б мотивували. Важливий не стиль, а рівень енергії лідера, його ефективність. А з цим в Олега Ляшка все відмінно. Те, що є зараз, допомагає йому ефективно працювати.
 
Що стосується моїх взаємин з ним, ми працюємо дуже конструктивно. Ми не перший рік знайомі. Десь він може бути імпульсивним і, як будь-яка людина, він може бути абсолютно позитивним. Мені це в ньому дуже імпонує.
 
Останнім часом покращилися стосунки лідера «Радикальної партії» і прем'єр-міністра Володимира Гройсмана. Про це можна судити з їхніх заяв. Схоже, що ці стосунки краще, ніж з президентом. Чим викликана таке потепління у взаєминах?
 
Мабуть, вам видніше. Мені поки складно говорити, які у них стосунки, теплі чи ні, тому що я тільки заходжу в політику.
 
З точки зору людини, яка переживає за економіку країни, якщо у лідера партії хороші стосунки з прем'єр-міністром, і це допомагає вирішувати загальні питання, значить, це – добре.
 
Які плани на парламентські вибори? Можуть бути у «Радикальної партії» якісь союзники?
 
На цю тему рано говорити. До парламентських виборів ще майже 2 роки. Зараз завдання - посилювати «Радикальну партію Олега Ляшка».
 
Зараз у мене стоїть завдання в першу чергу побудувати партійну систему таким чином, щоб «Радикальна партія Олега Ляшка» могла рости і бути самостійним, сильним гравцем, з яким би прагнули об'єднати зусилля всі, хто по-справжньому думає про життя людей і майбутнє країни.
 
Які регіони для «Радикальної партії» базові в контексті електоральної підтримки?
 
Базові регіони, які були, і, думаю, будуть, - це центральні регіони України. Але останні опитування показують, що партія користується підтримкою в різних куточках країни. Від Луцька до Маріуполя, від Чернінгова до Одеси. Думаю, це тому, що інтереси і проблеми у звичайних людей загальні. Що стосується підтримки Ляшко на сході, в промислових центрах, то так, підтримка зростає. З огляду на активність, з якою «Радикальна партія Олега Ляшка» допомагає і вирішує питання промислового регіону, сходу країни, це не може не відбитися на симпатіях працівників підприємств. Думаю, що і там буде зростати популярність. І можна буде говорити про те, що одним з базових регіонів «Радикальної партії» стане так само схід України.
 
Яку систему виборів народних депутатів найбільш прийнятною вважає «Радикальна партія»?
 
Сьогодні «Радикальна партія Олега Ляшка» готова до будь-якої системи. Тут важливіше, щоб система дала людям можливість відправити до парламенту своїх представників. Головне - працювати зі своїми виборцями, дійсно захищати інтереси простих людей.
 
Згідно з аналізом, який проводять громадські організації, політичні партії значну частину державного фінансування направляють на рекламу, зокрема на ТБ. Ви вважаєте такий підхід правильним?
 
Що стосується «Радикальної партії Олега Ляшка» - це не тільки реклама та комунікаційна діяльність. Державні кошти йдуть, в тому числі на розвиток партійної структури.
 
Які джерела фінансування у Вашій партії?
 
Це бюджетні кошти.
 
Цього достатньо для функціонування політсили?
 
На сьогоднішній день достатньо.
 
Але цього, ймовірно, буде недостатньо в період виборчої кампанії. Де «Радикальна партія Олега Ляшка» буде шукати фінансування?
 
Не погоджуся. Державне фінансування - на великому рівні. І ми добре пам'ятаємо, що це гроші з бюджету, а значить - гроші людей і ми їх витрачаємо дуже обачно. Я не знаю, чому їх повинно бути недостатньо в період виборів. Ясна річ, що у «Радикальної партії Олега Ляшка» є досить багато людей, зокрема з бізнесу, які підтримують цілі партії. Але це не основне джерело фінансування. Основний - бюджет.
 
Чи планується з'їзд партії найближчим часом?
 
Так, плануємо найближчим часом.скачать dle 10.5фильмы бесплатно