Компанія «ІНГАЗКО» готова інвестувати мільйони у розвиток Сторожинецького району, але є люди від влади, які мають цілі не на користь громади Реклама
Компанія з розробки родовищ «ІНГАЗКО» отримала спеціальний дозвіл на користування надрами Красноїльського родовища у Чернівецькій області і готова інвестувати у розвиток територіальної громади мільйони гривень, зокрема, допомогти селам із газифікацією. Проте зіштовхнулася із нерозумінням обласних депутатів, які з невідомих причин блокують їм роботу. Про умови отримання спеціального дозволу, співпрацю з місцевою громадою та інвестиції ми говорили з директором «ІНГАЗКО» Наталією Демою.
– Що передбачає спеціальний дозвіл на користування надрами Красноїльського газового родовища?
– Держгеонадра надала нам на п’ять років спеціальний дозвіл на геологічне вивчення надр. У ході роботи ми оцінимо ту кількість природного газу, яка у цьому районі є. У спецдозволі міститься обов’язковий додаток – програма робіт, згідно з якою ми зобов’язуємося відновити свердловину «9А Красноїльськ», з якої раніше пішли іноземні інвестори.
Багато людей думає, що якщо приватна компанія видобуватиме газ на території району, то потім вона може куди завгодно його продавати і, взагалі, що завгодно робити. Ні, це не так. Ми ретельно дотримується програми робіт. За кожним кроком слідкує геоконтроль, який перевіряє нашу роботу і може ставити питання про анулювання ліцензії.
До того ж на сайті Держгеонадр розміщена угода про користування надрами. Змінюватися вона не може, у неї лише вписують реквізити підприємства, яке отримало ліцензію. Згідно з пунктом 6.4 цієї угоди, вплив мають органи місцевого самоврядування. Тобто якщо вони бачать, що інвестор не виконує те, що обіцяв, то ініціюють додаткові перевірки, сприяють призупиненню чи анулюванню ліцензії.
– Це тому і «буксується» захід інвестора в регіон?
– Родовище ще з радянських часів залишається невивченим. На це ж має бути якась причина, розумієте? Так, там складний рельєф з пологими схилами. Ця ділянка простоювала років 20 чи навіть більше. За часів незалежної України там починали працювати іноземці, але згодом вони відмовилися від проекту. Як наслідок – відсутність газу, бо конкуренції тут взагалі немає. Якби іноземці розуміли, що можуть добувати газ, невже б вони дали нам продовжити їхню роботу?
Ми беремося за це родовище, бо маємо для цього все необхідне. Якщо б це була просто ділянка надр без того майна, яким ми зараз оперуємо, ми б туди не заходили ні за яких обставин. Бо починати все з нуля – не варіант. На жаль, цього не бачать обласні депутати. Маємо інформацію, що деякі депутатські групи, просто озлоблені від того, що їм фірма не дала відкату.
– Останнім часом у ЗМІ з’являлися закиди про те, що «ІНГАЗКО» – нещодавно створена компанія. Втім на ринку ви вже на перший день.
– Мені дивно, звідки береться така інформація. На сьогодні всі реєстри відкриті, і кожен охочий може перевірити, хто є засновником компанії «ІНГАЗКО». Власне, створена вона у 2015 році як юридична особа. Її заснувала інша компанія, що має великий досвід із видобування газу, зокрема на Гуцулівському родовищі в Івано-Франківській області.
Ця компанія отримала позитивний результат роботи і власні доходи інвестувала в подібний проект – «ІНГАЗКО». Під цей проект для зручності і створили нову юридичну особу. Чому юридичну? Це така собі господарська доцільність, адже так вдається чіткіше бачити результати з кожного проекту. Адже, вони можуть бути також і негативні. Це великий геологічний ризик. Геологічне вивчення є ризиковане. Успішні буріння нових газових свердловин складає 24 %. Лише кожна 4-та свердловина приносить результат.
– У перспективі у цьому районі за п’ять років працюватимуть три свердловини, а отже з’являться нові робочі місця, інвестиції в інфраструктуру, сплачуватимуться великі податки. То чому обласна рада йде на спротив?
– Цього ми не можемо пояснити. Таке враження, що у депутатів обласної ради склалося викривлене уявлення про те, яким є цілісний майновий комплекс. Для депутатів він виглядає, як великий ангар з підведеними до нього комунікаціями. Втім для газодобувної діяльності цього не потрібно. Наше обладнання знаходиться на відстані 20 км від свердловини. Вимог, щоб воно було поряд, немає. Так, це поняття майнового комплексу неоднозначне, і воно відрізняється для кожної галузі. Якщо людина захоче це зрозуміти - зрозуміє, якщо ні – буде в опозиції і ніколи їй не вдасться цього довести.
З боку частини депутатів лунає негатив, що ми офшорна компанія, яка незаконно отримала спецдозвіл. Закидають і те, що наша фірма не мала йти на аукціон. Але ми власники так завного цілісного майнового комплексу, а згідно з законом, власники такого комплексу отримують дозвіл на користування надрами лише поза аукціоном.
І весь цей негатив заважає нормально працювати. Звичайно ж, є підтримка депутатів, які розуміють важливість інвестора в регіоні. Інші ж керуються мотивами не в користь суспільства, не в користь місцевого населення.
– Юридично ви вже маєте право проводити роботи на Красноїльському родовищі?
– Так, сьогодні ми маємо повне право працювати на тій ділянці. Та насамперед плануємо укласти інвестиційні угоди з територіальною громадою, це для нас важливо. Хочеться просто закотити рукава і працювати, але над нами висять інформаційні загрози. І для інвестора це вже подвійний ризик, адже доводиться боротися з недоброзичливцями, а не думати, як правильно організувати роботу.
– Якщо говорити про цифри, які інвестиції вже залучені вашою компанією?
– При нестабільній ситуації в країні важко щось передбачити. На сьогодні ми сплатили вартість ліцензії. За нашими попередніми оцінками, відновлення свердловини потребує близько двох мільйонів гривень, буріння нової коштує приблизно 13 млн гривень. Далі треба подбати про облаштування родовищ. Загалом же, нам доведеться вкласти понад 50 млн гривень.
– А яку користь від співпраці з вами матимуть територіальні громади, зокрема Красноїльська?
– З територіальною громадою ми вкладаємо договори на соціальний розвиток. Тобто сама громада вирішує, на що доцільніше витрачати кошти. Ремонт школи, відновлення фельдшерських пунктів, прокладання газопроводу, газифікація школи – це те, у чому ми маємо практичний досвід. Ми готові працювати й надалі у цьому напрямку: інвестувати у нові робочі місця, сплачувати податки до бюджету, а також робити соціальні виплати. Якщо більшість територіальної громади каже, що їм потрібна газифікація, то ми говоримо про прокладання лінії до певної точки. Від неї кожна людина проводить собі газ.
Крім того, з обсягу видобутого газу сплачується рентна плата. Це так званий податок на надра, що складає 29% від ціни природного газу, яка встановлюється державним спеціалізованим органом на кордоні України. Газодобувне підприємство сплачує її тоді, коли зафіксує видобуток, об’ємом 1000 кубів газу. А на сьогоднішній день рентна плата – це гроші, що спрямовуються на виплату субсидій. Плюс територіальній громаді від цього очевидний.
Зауважу, що будуть створені робочі місця. Так, місцеве населення, матиме можливість працевлаштуватись. Це дуже важливо для людей.
– Що плануєте робити надалі?
– Спокійно продовжувати роботу. Звичайно, це вдається повільніше, бо ми не маємо змоги сконцентруватися лише на роботі. Тому зараз готуємо документи, а у вересні розпочнемо працювати. Впродовж літа підготуємо юридичну сторону, обумовимо всі моменти з територіальною громадою. Передусім громада має визначити, які інвестиції у вигляді соціальних дотацій хоче від нас бачити. Ми не зупиняємося і не стоїмо на місці. У нас є лише п’ять років, і час вже пішов.
Розмовляла Ольга Підлісна
