Фото: bukoda.gov.ua
Загиблий герой був у рейді з двома товаришами по службі
Сьогодні, 20 липня, Буковина прощається з Сергієм Потарайком. 32-річний чернівчанин загинув під Мар’їнкою під час виконання розвідувального завдання. Група у складі трьох бійців, в якій і був Сергій, втрапила у засідку.
Як розповів єдиний боєць цієї групи, якому вдалося повернутися до своїх, група йшла за маршрутом.
- Я прикривав першого номера, який згодом потрапив у полон. Сергій теж "крив” його, але з іншого ракурсу. Тож ми йшли своєрідним шаховим порядком. У наш бік відкрили вогонь, наш Перший пішов з лінії вогню, щоби дати можливість стріляти нам. Ми почали відстрілюватися і відходити. Я бачив лише те, що Сергій відійшов до "зеленки”. Намагався встановити з ним контакт - візуальний чи за допомогою рації - але все було марно, - згадує той бій побратим загиблого героя.
Єдиний боєць, якому вдалося повернутися до своїх, каже, що Сергій був добре підготовлений медично і сам собі зміг би надати допомогу. Але у його випадку він загинув, певно, навіть не встигши це усвідомити - куля потрапила у потилицю. Смерть була миттєвою.
За словами командира взводу із позивним "Франц”, цей бій відбувся під Мар’їнкою, а не під Маріуполем, як було відомо раніше. Після бою Сергія намагалися витягнути протягом доби. Проте місце розташування його тіла обстрілювали з засідки, тож туди неможливо було підійти.
- Сергій був лише два тижні в АТО. Але за цей короткий час встиг добре попрацювати, - каже командир взводу, де служив наш герой.
Побратими Сергія не називають прізвище іншого буковинського бійця з цієї групи, що потрапив у полон. Відомо, що він був першим номером у цій трійці. Також боєць, який зумів вийти до своїх каже, що наш полонений не намагався самотужки витягти Сергія Потарайка, бо так само не бачив смерті чернівчанина. Востаннє третій член групи бачив його на самому початку бою, коли вони почали відступати.
Як розповів єдиний боєць цієї групи, якому вдалося повернутися до своїх, група йшла за маршрутом.
- Я прикривав першого номера, який згодом потрапив у полон. Сергій теж "крив” його, але з іншого ракурсу. Тож ми йшли своєрідним шаховим порядком. У наш бік відкрили вогонь, наш Перший пішов з лінії вогню, щоби дати можливість стріляти нам. Ми почали відстрілюватися і відходити. Я бачив лише те, що Сергій відійшов до "зеленки”. Намагався встановити з ним контакт - візуальний чи за допомогою рації - але все було марно, - згадує той бій побратим загиблого героя.
Єдиний боєць, якому вдалося повернутися до своїх, каже, що Сергій був добре підготовлений медично і сам собі зміг би надати допомогу. Але у його випадку він загинув, певно, навіть не встигши це усвідомити - куля потрапила у потилицю. Смерть була миттєвою.
За словами командира взводу із позивним "Франц”, цей бій відбувся під Мар’їнкою, а не під Маріуполем, як було відомо раніше. Після бою Сергія намагалися витягнути протягом доби. Проте місце розташування його тіла обстрілювали з засідки, тож туди неможливо було підійти.
- Сергій був лише два тижні в АТО. Але за цей короткий час встиг добре попрацювати, - каже командир взводу, де служив наш герой.
Побратими Сергія не називають прізвище іншого буковинського бійця з цієї групи, що потрапив у полон. Відомо, що він був першим номером у цій трійці. Також боєць, який зумів вийти до своїх каже, що наш полонений не намагався самотужки витягти Сергія Потарайка, бо так само не бачив смерті чернівчанина. Востаннє третій член групи бачив його на самому початку бою, коли вони почали відступати.
Новину відредаговано ivanka - 20-07-2016, 15:58